СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
від 14 січня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету С.В.ВЛАСЕНКО
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Я привів Олексія Олексійовича Гончаренка. Без нього не могли ми починати засідання.
У нас присутньо разом з паном Гончаренком 12 членів комітету, а відтак є наявний кворум, і ми можемо розпочати засідання.
Вам роздано проект порядку денного. Я думаю, що всі з ним ознайомлені.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Анжела Владимировна, а можно мне тоже папочку дать?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, ну якщо є необхідність, будь ласка, знайдіть, будь ласка, для Олени Володимирівни папку.
Є пропозиція проголосувати порядок денний за основу. Немає заперечень?
Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає. Проект прийнято за основу.
Чи є доповнення до порядку денного?
Я би просив розглянути ще одне питання, по якому наш комітет не є основним, основним є регламентний комітет, тому я думаю, що у нас там не буде великих дискусій. Це проект Постанови про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій і Луганській областях – реєстраційний номер 1611 від 24.12. 2014 року. Просто для того, щоб цей документ як найшвидше надійшов до регламентного комітету, який є основний, нам треба теж надати свій висновок. Я думаю, що ми заслухаємо коротеньку доповідь, там не буде особливих заперечень.
Якщо не заперечуєте з цим включенням – прошу проголосувати порядок денний в цілому.
Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.
Тоді переходимо до першого питання порядку денного про календарний план проведення засідань Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, та його підкомітетів на період другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, за період лютий-липень 2015 року. Доповідає секретар комітету Олексій Олексійович Гончаренко. Будь ласка.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Спасибо.
Уважаемые коллеги, всем вам розданы предложения, проект нашего календарного плана. В общем-то он включает в себя все те вопросы, которые стандартно включены в план работы нашего комитета.
Единственное уточнение по календарному плану есть. Я проговаривал это с головою комитету паном Власенко, и хочу запропонувати вам, шановні колеги, якщо ви підтримаєте, то ще включити туди комітетські слухання з питань Автономної Республіки Крим. Бо наш комітет є профільним щодо цих питань, ми проговорювали з Сергієм Володимировичем можливість також це зробити разом з Комітетом з питань прав людини, яким головує пан Немиря. І ще ось з пропозицією добавити сюди комітетські слухання по Криму. Ось така пропозиція. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.
Єдине, що це питання, скоріше, відноситься до питання пункту 3 порядку денного, але це абсолютно не принципово. Я думаю, що у колег немає заперечень, що ми повинні все-таки піднімати питання Автономної Республіки Крим, а не робити вигляд, що у нас уже, на жаль, цих територій нема і ніколи не буде. Тому я і підтримав пропозицію Олексія Олексійовича, тому що вона є слушна, але ми її розглянем в пункті 3 порядку денного.
Чи є якісь запитання до доповідача у членів комітету? Немає. Чи є якісь доповнення до того календарного плану, який розданий вам, шановні члени комітету?
Якщо немає, то тоді я пропоную його прийняти за основу і затвердити за основу. Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.
Чи є доповнення? Доповнень також немає. Тому я прошу затвердити цей план в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає.
Ми вичерпали перше питання порядку денного, і оскільки не треба визначати головуючого, то я нічого не забув.
Переходимо до питання другого порядку денного – про пропозиції Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, до проекту порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий-липень 2015 року). Доповідає секретар комітету Олексій Олексійович Гончаренко.
Будь ласка, Олексій Олексійович.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
Всім вам роздані пропозиції наші. В принципі це ті закони і ті законодавчі акти, які вже ми знаємо, які вже надійшли і зареєстровані у Верховній Раді. Тому прошу, шановних колег, підтримати і затвердити ці пропозиції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вдячний вам, Олексій Олексійович, за такий змістовний і ґрунтовний… за таку змістовну і ґрунтовну доповідь, але так би нам от питання 10, так би вирішити і було б все абсолютно супер.
Чи є якісь запитання до доповідача?
ФЕДОРУК М.Т. Є запитання. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Микола Трохимович.
ФЕДОРУК М.Т. Олексій Олексійович, включений в порядок денний сесії пропозиція щодо там бюро технічної інвентаризації, це законопроект ще минулого скликання Гордієнка.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Але він, на жаль, зараз ми вже не головний комітет по цьому законопроекту, тепер це Комітет з питань містобудування…
ФЕДОРУК М.Т. ЖКГ.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Да, та житлово-комунального господарства, тому наші пропозиції це включати нема сенсу.
ФЕДОРУК М.Т. Зрозуміло. Тому що це дуже актуально враховуючи, що податок на нерухомість…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Це дуже актуально, і ніхто нам не заперечує, нашому комітету, встановити свою думку з цього приводу і доповісти її, в тому числі на засіданні Верховної Ради України, але ми не є головним комітетом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є іще запитання до головуючого? Якщо немає, чи хоче хтось виступити? Також ні. Дякую.
Тоді пропоную проголосувати, взяти за основу пропозиції Комітету з питань державного будівництва до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
Хто – "за"? Прошу голосувати. Дякую. Хто – "проти"? Немає. Хто – "утримався"? Немає.
Якщо доповнень не має, то я прошу проголосувати за ці пропозиції в цілому.
Хто – "за"? Прошу голосувати. Дякую. Хто – "проти"? Не має. Хто – "утримався"? Немає. Пропозиції прийняті в цілому і ми вичерпали питання друге порядку денного.
Переходимо до питання 3 порядку денного про план роботи Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на період другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, лютий-липень 2015 року.
Олексій Олексійович Гончаренко вже озвучив свою пропозицію, яку будемо вважати практично вже включеною в цю доповідь.
Олексій Олексійович, будь ласка.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, всім вам розданий проект нашого плану роботи. Він передбачає розгляд проектів законів. А також з тією пропозицію, яка не викликала заперечень у вас, комітетські слухання, два комітетських слухання: один – про співробітництво територіальних громад щодо практики застосування цього закону, і по Автономній Республіці Крим.
Прошу колег підтримати цей план роботи нашого комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є заперечення, зауваження? Може в когось є доповнення? Якщо немає, то я пропоную прийняти за основу план роботи нашого комітету на період другої сесії Верховної Ради України 8 скликання. Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.
Ще раз запитаю чи є доповнення? Якщо немає, то я прошу прийняти в цілому план роботи комітету на період другої сесії. Хто – "за", прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Також немає. Ми вичерпали питання третє порядку денного.
Переходимо до питання четвертого порядку денного: про проект Закону про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди" (реєстраційний номер 1211). Автори група народних депутатів. Будь ласка, пане Дехтярчук вам слово.
А ми надамо, ми обов'язково надамо їм слово після вашої короткої доповіді.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Коротко кілька слів, власне, про зміни, які пропонуються. Виноситься на розгляд зміни до Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" щодо позбавлення державних нагород. Колективний проект, депутати від "Свободи" нам пропонують. Складається проект закону з двох частин: перша частина це про позбавлення державних нагород слідуючих тих хто підлягає, нагороджених, підлягає слідуючим підставам. Це засуджені за тяжкі злочини, відповідно до подання суду, вчинення посягання на територіальну цілісність, недоторканість України. Публічні висловлювання на підтримку сепаратизму з метою відділення та приєднання територій України до іншої держави, інші вчинки, що підривають авторитет України на міжнародній арені і не сумісні з високою державною нагородою.
Друга частина стосується збільшення повноважень комісії, яка працює при Президентові України. А саме комісії пропонується розширити повноваження, приймати рішення по позбавленню державних нагород. Правильно? Тут присутній автор. В даній ситуації ми отримали висновки Головного науково-експерного управління, ці висновки роздані всім присутнім. У висновках наголошується на тому, що державні нагороди, як такі, вже, ну взагалі скільки слів про сам закон. Закон прийнятий у 2000 році, відповідно до цього закону, в ньому не міститься пункту про позбавлення державних нагород. Наразі я не володію інформацією, чи це є загальносвітова практика, чи це є тільки практика, власне, цього закону. Тому в даній ситуації є питання, яким чином взагалі і на основі чого можна позбавляти державних нагород.
Натомість Головне експертне управління пропонує і говорить з свого боку: доцільність внесення запровадження змін викликає певний сумнів, оскільки підстав, на які пропонується позбавляти державних нагород, мають ознаки злочинів передбачених Кримінальним кодексом України і відносяться до тяжких злочинів. Наприклад, стаття 109 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. А його статтею 110 за посягання до територіальної цілісності і недоторканості України.
Таким чином, запропоновані проекти проектом зміни, вони повною мірою охоплюють чинними нормами Кримінального кодексу України. Таким чином. З іншого боку, мабуть, доцільним було би ще один момент. Відповідно до Закону України "Про державні нагороди України" по більшості випадків, наголошую на тому, стаття 4 :"Статут і положення про державні нагороди затверджує Президент України, Статут для звання Героя України та кожного ордену положення для інших державних нагород." Тобто це є виключна компетенція, в першу чергу, Президента України.
Ми можемо, моя думка особиста, я пропоную її на розгляд депутатів нашого комітету, звернутися, якщо є така необхідність, а необхідність, на мій погляд, є, переглянути список тих, хто нагороджені, є відповідні служби, які мали би відповідно звертати на це увагу, от, є комісія, яка може при Президентові, яка працює на громадських засадах, яка може розглянути відповідно наше звернення. Звернення пропонувати Президенту розглянути перелік осіб, які були нагороджені. Чи серед них немає людей, які підлягають діям чинного законодавства там Кримінального кодексу і тому подібне, ось таким чином. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є хтось із авторів законопроекту? Да, будь ласка, Юрій Васильович.
БУБЛИК Ю.В. Дякую. Шановні колеги, пропонується вашій увазі законопроект про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" щодо розбавлення державних нагород. А саме, Законом України "Про державні нагороди України" визначено, що державні нагороди є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охорони конституційних прав і свобод людини, в державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. Чинним законодавством України передбачено, що позбавлення держаних нагород може бути проведено Президентом України лише вразі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду у випадках передбачених законом. При цьому існує тенденція, що деякі особи, які нагороджені державними відзнаками за видатні заслуги перед Україною, допускають непоодинокі публічні виступи, які несумісні з високою державною нагородою. Так, наприклад, спочатку Революції гідності низка відомих українських співаків, політиків, народних артистів України виступали за силовий розгін Євромайдану, за підтримку, та підтримали загарбницькі дії Росії в Криму. А тепер і далі гастролюють у Росії попри окупацію Криму та військові дії на сході з гордістю отримуючи подарунки та нагороди. Запропонований законопроект розширює підстави за умови настання яких порушується питання перед Президентом України щодо позбавлення державних нагород. Визначаються ініціатори такого звернення, а це: політичні партії, громадські організації, трудові колективи підприємств, установ, організацій та народні депутати України. Також передбачено чіткі часи і рамки розгляду таких подань Комісії з державних нагород та геральдики при Президентові України.
Держава має врегулювати процедуру позбавлення високих державних нагород осіб, які дозволяють собі публічні висловлювання на підтримку сепаратизму з метою відділення чи приєднання територій України до іншої держави.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вимагає законодавчо розширити і доповнити підстави, що можуть слугувати причиною порушення питання про позбавлення державних нагород. За злочини проти держави та нації потрібно негайно позбавляти високих державних нагород. Реалізація законопроекту сприятиме підвищення національної свідомості українців та осіб, що нагороджені державними відзнаками, реалізовуватиме виховну функцію права, а також стримуватиме нагороджених осіб у своїх публічних висловлюваннях.
По великому рахунку, ми маємо висновок Міністерства фінансів, де чітко зазначено, що ніяких витрат із бюджету, ухвалення цього закону не понесе, поряд з тим, звичайно, кінцевою інстанцією у ухваленні цього рішення є Президент України. Внесенням змін до цього законопроекту ми спрощуємо механізм і можливість, і Президента України, і комісії при Президентові України позбавляти високих звань народного артиста і державних нагород тих осіб, які не заслуговують на такі високі звання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є запитання до доповідачів, до одного і до автора законопроекту? Є запитання? Будь ласка, Олена Володимирівна.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. В мене просто запитання є таке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До кого, одразу просто скажіть?
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. До автора.
Юра, яка дія має відбутися, якщо Президент чи комісія з нагород не відреагує на подання, наприклад, одного народного депутата, який звернувся з приводу того, щоб звання "Народного артиста" зняти з тієї чи іншої особи? Що має далі відбутися, не виконання закону, які дії мають відбутися тоді?
БУБЛИК Ю.В. (Не чути)
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Що повинен зробити? От Президент не підтримав ініціативу одного чи двох народних депутатів, як ініціаторів позбавлення цієї державної нагороди, що далі має відбуватися?
БУБЛИК Ю.В. По великому рахунку…
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Це дуже політичні такі речі, тому що це розголос тільки буде, що от ми подали, вибачте, "АЛ" звання "Народної артистки України", а Президент сказав, поки давайте почекаємо. Що далі має відбутися? Тільки політичний розголос, мене цікавлять такі чисто технічні речі.
БУБЛИК Ю.В. Звичайно, кінцевою інстанцією ухвалені рішення є Президент України. Ми розширюємо спектр умов. Наприклад, заслужений артист України під час агресії Російської Федерації виступає на сцені Москви, отримує нагороди, вітає анексію Криму. То народний депутат України або політична партія України має право звернутися до цієї комісії і, посилаючись на норму цього закону, якщо внесуться такі зміни, виходитиме з пропозицією щодо позбавлення високих державних нагород того чи іншого співака, артиста, громадського діяча, політика. Але, звичайно, остаточне рішення за Президентом.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Чи має право, на сьогодні, Президент – це риторичне, здається питання, якщо цього закону у нас не буде. Чи має право сьогодні Президент таку дію зробити?
БУБЛИК Ю.В. По великому рахунку потрібно рішення суду, в судовому порядку визнати, чи дійсно ті заклики такі-такі не відповідають…
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. І це і виступ у Москві?
БУБЛИК Ю.В. Так, так, звичайно. А так ми розширюємо можливості Президента щодо позбавлення високих нагород людей, які ці нагороди не заслуговують своїми діями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Альона Шкрум.
ШКРУМ А.І. Дякую. У мене, фактично, уточнююче питання з цього приводу. Тобто всі підстави для позбавлення державних нагород вони мають бути встановлені рішенням суду, так я розумію? Тому що у вас це не чітко прописано?
_______________. Комісія пропонує ці повноваження… (Не чути)
ШКРУМ А.І. Просто, якщо цього не зробити, то фактично як будуть встановлюватися такі речі? Вони можуть бути встановлені, на жаль, тільки рішенням суду, якщо особа буде заперечувати, наприклад, проти цього.
Крім того, як вже сказало Науково-експертне управління інші вчинки, що підривають авторитет України на міжнародній арені і не сумісні з високою державною нагородою. Це як підстава для позбавлення, я з цим погоджуюсь на сто відсотків, я думаю як і більшість присутніх. Але це може бути принципове питання, встановлення саме, що таке інші вчинки, яке тлумачення цих інших вчинків? Це може зробити тільки суд, на мою думку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я просто нагадую, що ми розглядаємо цей законопроект в першому читанні. І якщо є концептуальні питання, то це одна річ, якщо є уточнюючі питання, то ми зможемо їх вирішити розглядаючи поправки до цього законопроекту в другому читанні.
Якщо в когось є нерозуміння, неточності, закон потребує уточнення, будь-який законопроект потребує уточнення. Ми це зможемо зробити під час підготовки до другого читання.
Головне, наскільки я зрозумів, що запропонували колеги, колеги запропонували, колеги ввели, по-суті, інститут якого сьогодні не існує в такому вигляді як вони пропонують, а саме інститут позбавлення державних нагород. Зараз він існує лише в судовій процедурі. Колегія пропонує це зробити… щоб це міг зробити той орган, який цією нагородою особу нагородив, в даному випадку мова йде про Президента України. Тобто вони хочуть надати повноваження Президенту України додатково не лише нагороджувати, але і у відповідних випадках позбавляти нагород. Оце квінтесенція законопроекту концептуальна.
Якщо проти цього концепту не має заперечень, то тоді є пропозиція підтримати його в першому читанні, доопрацювати в другому, звичайно ж як будь-який законопроект він не є бездоганним і ми зможемо його спокійно проголосувати.
Якщо в…
ДЕХТЯРЧУК О.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ДЕХТЯРЧУК О.В. Дехтярчук. Кілька зауважень. Абсолютно згоден з вами, бо концептуально правильно, закон, діючий закон України він дійсно не передбачає нормальної норми, яка однозначно потрібна, тому що так має бути згідно світової практики все-таки має бути так. Але ми розглядаємо наступний законопроект автором якого є ви, який переглядає, взагалі, підхід до формування державних нагород в Україні і до зміни, власне, самого закону і його вдосконаленню.
Тому, можливо, звичайно, все буде залежати від Юрія Васильовича, якщо би він не заперечував і з іншими авторами, можливо, і більш доцільно було б, якщо ми говоримо про порядок відкликання нагороди, доповнити. Бо ваш законопроект пропонує докорінний перегляд системи державних нагород в Україні загалом. Можливо, було би об'єднати ці два законопроекти в один. Чи є зміст розглядати окремо?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу нагадати, що є 116 стаття Регламенту, яка не дозволяє під час другого читання розглядати питання, які не були розглянуті в першому читанні.
Законопроект, який ви згадали (1451), не містить положення про запровадження інституту...
_______________. Відкликання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про позбавлення нагород. Тому… Да. Я, я теж тут не бачу проблем. Давайте ми… Я би запропонував підтримати в першому читанні, якщо не має концептуальних заперечень і доопрацювати його до другого читання.
Якщо немає заперечень, я прошу цю пропозицію проголосувати.
Хто за те, щоб підтримати в першому читанні? Прошу голосувати. Хто – "за"? Дякую. Хто – "проти"? Немає. Хто – утримався? Один. Один утримався. Дякую.
Доповідачем з цього законопроекту пропоную призначити пана Дехтярчука. Немає заперечень?
Прошу проголосувати за це рішення. Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Теж немає. Ми вичерпали питання четверте порядку денного.
Переходимо до питання п'ятого порядку денного – про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку державних нагород, розширення обсягу прав нагороджених осіб, встановлення обмеження нагородження державними нагородами певних суб'єктів (1451). Будь ласка, пан Дехтярчук.
ДЕХТЯРЧУК О.В. …Митної служби можуть бути представлені до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами, так само органи внутрішніх справ. Там, до речі, ще і пункт, занесення на дошку пошани, зберігається по сьогоднішній день в чинному законодавстві.
Далі, це стосується також Державної служби спеціального зв'язку, захисту інформації. Це стосується також дисциплінарному статуті служби цивільного захисту. Це стосується закону країни про судоустрій та статус суддів.
І також пропонується відміна звання "мати-героїня". Щодо останнього, то дозволю собі висловитись, що це звання отримували "мати-героїня" жінки, які народили велику кількість дітей, і з цим пов'язано отримання матеріальної винагороди у сумі 12 тисяч 180 гривень одноразової матеріальної допомоги. Ця тема носить певний соціальний характер і може становити певну соціальну напругу особливо в тих регіонах Полісся, я маю на увазі Житомирську і Рівненську областей, де є велика кількість багатодітних родин. Також стосується багатодітних родин де є, віруючих родин, де є велика традиційно кількість родин. Тому хотів би, щоб депутати дуже уважно поставились до цієї норми "матір-героїня".
Також наголошу на тому, що свого часу з'являлися пропозиції щодо перейменування цього звання "мати-героїня" у звання "батьківська шана". З чим це пов'язано? Є ряд родин багатодітних де лише один батько виховує, наприклад, велику кількість дітей. І це такі випадки не поодинокими, особливо в Західній Україні, де там матір може перебувати на заробітках і там залишилась і тому подібне, і батько сам виховує велику кількість дітей. А назва "батьківська шана" дозволила би таким чином вшановувати батьківство і вшановувати родину, а не тільки матір. Звичайно, це для обговорення і не стосується першого читання в цій ситуації.
Хочу звернути увагу ще на те, що сьогодні відгукнулися велика кількість запрошених на засідання комітету. Зокрема присутні: Горбаль Денис Володимирович начальник департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ, Заболотний Андрій Володимирович директор департаменту нормативно-правової роботи юридичного забезпечення Національного агентства з питань державної служби України, Іжевський Андрій Сергійович представник Міністерства закордонних справ України, Кузьков Сергій Юрійович Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кулинич Сергій Анатолійович заступник директора департаменту кадрового забезпечення Адміністративної служби спеціального зв'язку захисту інформації України.
Пропозиція: можливо присутнім також надати слово, обговорити це питання і почути десь їхню думку. Хоча в тих письмових висновках, які нам пропонуються, в основному більшість з них посилаються на необхідність змереження існуючої системи. Зверну вашу вагу, тільки уважно, на порівняльну таблицю. Що стосується почесних звань, наприклад, у галузі культури, якщо взяти, ми маємо 4 чи 5, ну, як на мене, дуже подібних звань, наприклад, 4 чи 5.
Окремо є художник, окремо є заслужений діяч чи народний художник України, народний артист. Як на мене, то однозначно за цими речами є над чим попрацювати. Але мова йде про повністю концепцію зміни Закону України "Про державні нагороди України", повну концепцію зміни. І я думаю, що змінювати цю систему потрібно. Для цього потрібно вивчити однозначно європейський досвід, куди ми прагнемо інтегруватися однозначно. Вивчити цей підхід, і тоді приймати рішення по кожному пункту, аналізуючи його всі "за" і "проти". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я дозволю собі декілька слів як автор. Зазначу наступне. Ви знаєте, існуючу систему нагород в Україні інакше як ганьбою назвати неможливо. Тому що ті люди, які отримують нагороди, за що вони їх отримують, вони просто знецінили систему, нагородну систему в Україні. У нас є мільярди заслужених артистів, заслужених юристів, але я, чесно кажучи, не розумію, що повинен зробити, припустимо, прокурор для того, щоб стати заслуженим артистом України? У нас був заслужений юрист України Рінат Равільович Кузьмін. Тобто для мене цілковито незрозуміло, люди виконують свою роботу, отримають за це заробітну плату, мають певний інструментарій їх заохочення на роботі. До чого тут нагороди?
Тому, я вважаю, що державні службовці, які сумлінно виконують свою роботу, вони мають підвищення в статусі і в них змінюється ранг, вони просуваються по службових сходинках, вони отримують заробітну плату, премії, надбавки, добавки і так далі, а державні нагороди це дещо інше, це перше.
По-друге, абсолютно неприпустимим є радянська рудиментарна традиція нагороджувати людей у зв'язку з ювілеями. Дожила людина до 60 років, то треба дати орден, бо це вже подвиг, дожила людина до 70 років треба дати другий орден, бо це другий подвиг. Я думаю, що це не припустимо так само неприпустимим являється нагородження у зв'язку зі святами, свято воно є свято. Якщо людина під час певної, я не знаю, своєї частини життя чи поді вчинила дію, яка підпадає під статут тієї чи іншої нагороди, вона цю нагороду отримає, а не у зв'язку з тим, що в нас річниця Жовтневої соціалістичної революції і ми всі, у нас зорепад.
Подивіться на укази президентів всіх до 24 серпня. Чесно кажучи, деколи читаєш і просто не можна, припустимо, по тій спеціальності, по яких людей знаю, деколи противно читати це все. Пробачте, можливо, за таку… Я підкреслюю ще раз, всіх президентів, мова не йде ні про діючих, ні про не діючих, це наша, на жаль, традиція. Я вважаю, що це треба припиняти. На жаль, ніколи не був Майкл Джексон заслуженим артистом Сполучених Штатів Америки, да, він був завжди народним, бо його знали і його пісні шанували, і його пісні шанують до сих пір, тому ці рудименти… Я розумію, що є така тенденція, і це буде, знаєте, викликати спротив. Тому що, ну, є, так давайте будемо відвертими. Є така, знаєте, тенденція показати скільки у тебе тут от медальок, скільки у тебе… Я бачу дуже багато портретів, фотопортретів дуже знаних людей. Знаєте, але, коли починаєш просто фахово аналізувати, що він на себе поначіпляв, то просто соромно за людину. Ну, у декого є такі бажання. Давайте це припиняти.
Система нагород повинна бути, система державних нагород повинна бути чіткою, прозорою, повинно бути абсолютно зрозуміло, за що ці нагороди вручаються. Вони не повинні вручатися за те, що людина дожила до 60 років. От, а повинна, державні нагороди повинні вручатися за конкретний героїчний вчинок, який виходить за рамки якихось речей. І це взагалі не повинно бути пов'язано з посадовими обов'язками. Якщо ти виконуєш посадові обов'язки, ти отримуєш оклад, заробітню плату. Ти працюєш, ти отримуєш підвищення і так далі. Але у нас от є, припустимо, статут митної служби. Послухаєте: за значні трудові досягнення та виявлення самовідданості, мужності, героїзму і відваги. Посадові особи Митної служби можуть бути представлені до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами. Що це таке? Що це таке? Тобто це Радянський Союз, пробачте, в гірших традиціях. На моє переконання, можливо, я помиляюсь.
Тому я і запропонував достатньо різкі і кардинальні рухи в цьому напрямку. Я розумію, що цей документ, ну, далеко не ідеальний. Можливо, я погоджуюся з колегою Дехтяруком щодо звання "Матері-героїні" або перейменування цієї державної нагороди в іншу для того, щоб і батьків відзначати, не лише матерів, можливо. Але знову таки підкреслюю, ми зараз обговорюємо лише перше читання. Якщо концепт створення стрункої, прозорої системи державних нагород, яка дозволить відзначати, дійсно, кращих із кращих, приймається комітетом, то я би пропонував проголосувати в першому читанні.
Я щиро вдячний колегам, які були авторами попереднього законопроекту. Тому що, дійсно, є низка питань. Питання перше, чи має право особа, яка нагороджена відмовитися від нагороди? Звичайно. Це прийнята практика, яка існує в цілому світі з різних причин. При чому як під час, умовно кажучи нагородження, так і після. Це питання врегульовано цим законопроектом, але питання, яке підняли колеги, тобто по суті скасування нагородження воно теж існує і його теж обов'язково треба включати в цю систему реформи нагородної системи.
Тому, будь ласка, я звичайно надам слово всім хто присутній і хто хоче висловитись з цього приводу як не членам комітету так і членам комітету. Єдине, що я просив би називати себе раз і бути достатньо короткими, бо у нас величезний порядок денний. Спочатку, звичайно, члени комітету.
Будь ласка, Олег Романович Березюк.
БЕРЕЗЮК О.Р. Дякую пане голово, доброго дня всім.
Беззастережно законопроект, який не треба довго обговорювати і приймати в першому читанні і доопрацьовувати. Я тільки хочу сказати, що існує світова і українська в тому числі традиція нагородження. І радянська традиція є радянською, а не світовою. Тому що є система нагород у війську, ж система нагород у мілітарних і правоохоронних органів, а це: звання, які піднімаються, зробив вчинок, не за роками, а вчинок, дали тобі там сержанта, старшого сержанта, офіцера, капітана і так далі.
Друге питання є, є, і ви зберігаєте це, нагороди, які нагороджуються за героїчні вчинки – це ордени і медалі, вони мають чітку структуру і чітке нагородження. А ці традиції в лапках – це не традиції, це є псевдозвички. А щодо заслужених всіх різних рівнів – це абсолютний не рудимент, це злочин. То, що, якщо людина талановита але не заслужена, вона не заслужена? Тобто це знецінення справжнього таланту, тим більше в наших часах, які були. Тому я пропоную, хоча без сумніву, всі мають право на обговорення, тут немає що обговорювати це ми мали зробити давно, 24 роки тому. Але руки дійшли, голова дійшла, дякуємо за цю пропозицію і якнайшвидше виносити в залу і показати суспільству насправді сигнал оцінки справжнього таланту. Талант, він заслуженою планкою не вимірюється.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Романович. Але голова дійшов, а не дійшла.
Будь ласка, пані Шкрум.
ШКРУМ А.І. Дякую.
В мене дуже коротке доповнення.
Фактично я подивилася в бюджет, в тому числі цього року і я хочу довести до відома колег, що за бюджетом 2015 року на виготовлення державних нагород витрачається більше 16 мільйонів гривень. І за попередньою інформацією, яку нам вдалося сьогодні дістати, більше 4 мільйонів гривень – це нагородження державних службовців. І мене це особисто дуже обурює, і я думаю, що це буде підтримано і народом в тому числі, коли ми озвучимо цю цифру. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто іще хотів би виступити із членів комітету? Будь ласка, Юрій Васильович.
БУБЛИК Ю.В. Погоджуюся, пане голово, повністю, можливо дещо і радикально щодо матері-героїні, але взялася вся система, що дійсно, таке навантаження, такий багаж незалежна Україна тягне з совдепіїї. І коли дивишся на зірку "Героя України", яка на піджаку Левка Лук'яненка, який дійсно заслуговує цієї нагороди, і потім дивишся на таку ж саму зірку "Героя України" на піджаку іншого громадянина України, який по великому рахунку статус громадянина України не має права носити, не те що зірку "Героя України", я не буду переходити на прізвища, всі ми розуміємо, тоді втрачається статус цієї зірки. І яскравим прикладом тому у Верховній Раді попереднього скликання депутати "свободівці" відмовилися носити значки народного депутата України, тому що цей значок носили Вадим Колісніченко і йому подібні. Ну, якось статус значка цього, ну якось починає втрачати…
_______________. (Не чути)
БУБЛИК Ю.В. Переконували і результат є.
Тому погоджуюсь з правильністю цієї тенденції, звичайно суспільством, отією категорією суспільства, яка звикла до отаких високих звань, високих медальок – це буде сприйматися в штики, ми побачимо які будуть заяви і так далі, заслужені. Але думка правильна: якщо йдемо в Європу, то йдемо в Європу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович.
Будь ласка, Олено Володимирівно
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Є нюанс, мені здається, що ні в якому разі ми не повинні говорити про те, що оті люди, які отримали ці звання багато років тому. Є просто як моральний такий нюанс, ми не повинні говорити про те, що це було б зовсім погано, і, можливо, хтось із них там прийде зараз і скаже, що я от 20 років носив це звання, зараз хочу його зняти.
Такі речі теж можуть у нас бути. Ми говоримо про те, що більше таких звань в нас не буде і ми не будемо їх нагороджувати людей. Але з повагою відносячись до цього, що я колись там був Народним художником України і їм залишаюсь, і нікуди від цього не дітися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна, Олена Володимирівна, в "Перехідних положеннях" це передбачено, особи, які були присвоєні почесні звання, а також державні службовці та прирівняні до них особи, що були нагороджені державними нагородами за виконання ними своїх службових обов'язків до набрання чинності цим законом зберігає за собою ці почесні звання та державні нагороди.
Ми нікого, нічого не позбавляємо, тобто всі, хто отримав уже, як отримали, так отримали, не будемо ми в цьому копирсатися, ми просто закриваємо цю сторінку і далі робимо спробу розгребти ці "авгієві конюшні".
Будь ласка, Олег Романович.
БЕРЕЗЮК О.Р. Але є запитання дуже серйозне. Всі ці нагороди передбачали серйозні матеріальні винагороди, в тому числі, пенсійними доплатами і тому це питання, це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Романовичу, дивіться. Ну, по-перше, передбачена можливість добровільно відмовитись – раз. На жаль.. На жаль, Конституція не надає нам можливості заднім числом погіршувати стан людей і тому це питання врегульовано максимально дипломатично, відповідно до Конституції України.
Хто ще з колег хотів висловитись?
_______________. Одне буквально…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ФЕДОРУК М.Т. Федорук. Я от хочу підтримати Олену Володимирівну в частині того, що є, наприклад, навіть в системі оплати праці Заслужений артист в театрі, який там отримує, якщо отримує там мізерну заробітну плату, то якщо має звання, він отримує більшу. Нам треба передбачити в цьому законодавстві… в цьому, щоб це залишилось.
Ви там правда сказали, що до моменту набрання… зберігається до моменту набрання чинності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Навпаки, ті, хто отримав до моменту набрання все залишається.
ФЕДОРУК М.Т. Залишається. Отак, оце інше. Оце обов'язково, тому що цим, щоб ми не викликали саме реакцію. І підтримую те, що можливо, от сказав "мати-героїня", це однозначно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це в другому читанні поправимо. Я теж підтримую це питання. Хто ще із колег хотів висловитись? Будь ласка.
_______________. Теж пропоную, що підтримати в першому читанні, але звертаю увагу на те, що треба створити закон, законопроект, вдосконалити його, такий, щоб він відповідав сучасним європейським вимогам. Дуже треба гарно вивчити законодавчу базу усіх країн. Наприклад, я звернув увагу свою на Францію, там щось на зразок наших народних є, кажу відверто, так, як є, так. Там щось є подібне. Не так… Ні, ні, є теж звання там народний столяр, ну не народний, а в такому дусі, от. Тобто ці питання треба дуже акуратно буде вивчити і доопрацювати нам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, хто іще із колег хотів, із присутніх хто хотів висловитись, будь ласка. Але представляйтесь, будь ласка, хто…
ЗАБОЛОТНИЙ А.В. Національне агентство України з питань державної служби, Заболотний Андрій Володимирович, директор департаменту.
Шановні члени комітету, шановний авторе, Сергію Володимировичу! У нас позиція проста і така, яка базується на тому, що агентство розуміє суспільний запит щодо деяких зайвих необґрунтованих пільг для державних службовців. Але з цією метою Нацдержслужба вже сьогодні підготувала нову редакцію Закону про державну службу, який, до речі, зараз ми згадуємо, відзначений міжнародними експертами і відомою програмою Сигма як такий, що відповідає європейським принципам. Там ми відмовляємося від цих пільг, зокрема за "заслужений" і так далі.
Але в цілому хотів сказати таку позицію агентства з цього питання, що законопроектом пропонується виключити норму щодо позбавлення за трудові заслуги державних службовців відповідних нагород, можливості отримати їх. Чинним Законом "Про державну службу" статтею 1 державна служба визначається як професійна діяльність осіб. Тобто державна служба – це професія. Тобто ми дискримінуємо цю професію не зрозуміло, тільки за ознакою того, що це державні службовці, як своїми досягненнями привносять, деякі з них, суттєві надбання для держави.
Наша позиція в цьому і полягає, що у відповідній частині не підтримувати законопроект, оскільки ми пропонували дійсно його шляхом доопрацювання зазначити чіткі критерії і встановити прозору систему таких нагород. Якщо є проблема в людях, які представлені в комісії, з питань нагороди, її можна вирішити. Але в цілому дискримінувати державних службовців, багатьох тут присутніх, не давати можливості їм бути відзначеними такою державною нагородою – на наш погляд, є недоцільним. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам щиро вдячний за коментар. Єдине, що я можу зазначити, ви не зовсім зрозуміли сенс цього законопроекту, він не стосується пільг або не пільг. Насправді, державні нагороди – це будь-якій нормальній державі, це шалений інститут державоутворюючий. А у нас, на жаль, це перетворилося в якийсь, знаєте, що незрозуміло що. Державні нагороди тотально знецінені, порядок їх використання абсолютно не врегульований законом, їх є така кількість, яка випадає за межі здорового глузду і розуміння. І тому основна мета цього законопроекту – не позбавити когось пільг, а упорядочити систему державних нагород, залишивши лише певні різновиди таких державних нагород. Це перша частина.
Частина друга цього законопроекту скерована на те, щоб позбутися певних рудиментів нашої радянської історії, яка є непритаманна нормальним європейським країнам. От про це ідеться. І у мене просто виникає риторичне, я це підкреслюю, питання. Що повинен зробити державний службовець, виконуючи свої службові обов'язки, щоб стати "Героєм України"? Відповіді я не знаю такої дії. Якщо він зробить щось за межами своїх функцій, то тоді це інше і нормальне. І я підкреслю ще раз – ми обговорюємо цей законопроект лише в першому читанні і ми, я думаю, що ми будемо мати достатньо велику кількість поправок, от моє внутрішнє відчуття, і повірте, це буде велика дискусія.
Будь ласка, Олексій Олексійович, потім – Олег Романович, і будемо підводити риску під обговоренням.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Спасибо, уважаемые коллеги. Ну, во-первых, я хочу сказать, что на самом деле шаг действительно такой резкий, но очень правильный, потому что как человек, который, там, на уровне области находился в составе наградной комиссии, все эти обращения, вся та огромная, надо понимать, что наградные вот эти все дела, это не только эти звания, но это еще огромная инфраструктура, люди, которые этим занимаются, много тратится на это энергии. То есть это действительно, ну, надо признавать, что это находит сегодня это в традиции нашего общества, наверное это надо менять, поэтому в принципе сам подход, мне кажется, правильным и я его поддерживаю.
Но я, со своей стороны, хочу поддержать нашего коллегу из, который представляет Государственную службу, потому что вот вы сказали: что должен сделать государственный служащий, чтобы он был отмечен государственной наградой, например, "Героем Украины"? И я там просто для примера, вот, сидя здесь, история, которая, может быть кто-то помнит или слышал о том, как в свое время была разработана фармацевтическое средство "Талидомид" и в начале 60-х годов оно активно применялось, как успокоительное средство для беременных, в итоге 12 тысяч детей с очень тяжелыми уродствами родились, ну, и так далее. И была в этой истории очень интересная женщина, которая работала обычным рядовым, как мы сейчас в переводе главным специалистом, в соответствующей фармацевтической комиссии Соединенных Штатов Америки. И эта женщина категорически отказалась регистрировать "Талидомид" в Соединенных Штатах Америки. Она выполняла, на нее, мы понимает, что такое фармацевтический бизнес это всегда бизнес очень серозный, богатый, на нее было оказано колоссальное воздействие, ее травили эту женщину, как могли, но все-таки это цивилизованная страна ее там не убили, ничего не сделали, но она несколько лет подвергалась очень серйозным преследованиям, потому что она несколько лет блокировала регистрацию "Талидомида".
Когда в итоге началась это история с уродствами и выяснилось связь, эта женщина получила государственные награды США. И это пример того, как государственный служащий на своей работе, то есть разные понятия исполнение служебных обязанностей, можно исполнить свои служебные обязанности просто придя на роботу и выполнив там какие-то поручения, а можно это сделать в таком акте, практически героическом акте, эта женщина героиня для Соединенных Штатов Америки.
Поэтому мне кажется, что разделяя идеологию резкого, ну, вообще изменения системы государственных наград и отмены многих не нужных званий, мне кажется, что идея о том, что государственный служащий вообще не могут претендовать на государственные награды за сумлінне виконання своїх обов'язків, я не разделяю эту идею. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.
Але знову таки я ще раз наголошую, що ми розглядаємо цей законопроект в першому читанні. Все, що ви сказали, можливо має місце і це є предметом для обговорення під час підготовки до другого читання, можливо в цьому є рація, можливо в цьому рації немає, я не знаю, ми це обговоримо якщо цей закон до живе до другого читання.
Олег Романович, ви хотіли щось сказати?
БЕРЕЗЮК О.Р. Я хочу тільки сказати, що цей закон не є не різкий, не революційний, нормальний закон який руйнує корупційну систему вибудувану неймовірно. Ми знаємо скільки коштує "Народний артист України", більше того були випадки коли "Народним артистам України" давали справжні "народним" і тих народних артистів через то, що їм дали без корупційної схема звільняли з театрів, це є абсолютні ті речі.
Тому, друге питання. Чи це державний чиновник, чи це генерал, чи це двірник, чи це звичайний інженер будь-якого заводу – всі мають бути рівні перед можливістю отримати нагороду за визначні вчинки, які суспільство виявляє. Тому тут беззастережно таки.
І я б не казав, пане голово, що цей закон має мати багато правок, він має вистояти, а для цього має бути принципова позиція комітету і коаліції, яка буде його приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Романович.
Була пропозиція підвести. Будь ласка, остання репліка.
_______________. Остання репліка. В офіційному листі на наше ім'я Міністерство закордонних справ міститься, в прикінцевому зверненні міститься слідуючий пункт. У зв'язку з цим, відповідно до статті 22 Конституції, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Я пропоную врахувати саме цю позицію Конституції, звернути присутніх на неї увагу і запевнити всіх присутніх, все, що нове, воно все сприймається боязко і з великою недовірою, що права і свободи громадян України, в тому числі і державних службовців, однозначно, внаслідок прийнятого нами і зміненого закону, мають бути вдосконалені і розширені, і однозначно захищені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є пропозиція, вона була одна, не було жодної іншої пропозиції. Тому я ставлю на голосування, хто за те, щоб підтримати цей законопроект у першому читанні, прошу голосувати.
Хто – "за"?
_______________. 11.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто – проти? Один. Хто утримався? Немає. Дякую вам.
Я прошу, щоб від комітету цей законопроект доповідав пан Дехтярчук. Ні, я як автор висловлюся, нема питань. Але позицію комітету, щоб не було певних конфліктів, я прошу вас, конфліктів інтересів, щоб ви доповіли це від комітету, позиція комітету. А я свою позицію як автор, звичайно ж, доповім, маючи на це регламентні можливості.
Я пропоную за це проголосувати. Пан Дехтярчук. Нема питань. Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми його примусимо, нема питань.
Дякую. Таким чином ми вичерпали питання п'яте порядку денного і переходимо до питання шостого порядку денного – про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" (номер 1229). Автор – народний депутат Третьяков.
У нас доповідачем виступає Юрій Васильович Бублик. Я би що просив, у нас є шостий, сьомий, восьмий і дев'ятий пункти, які в принципі торкаються дуже подібних законопроектів. Давайте, можливо, і в доповіді, і у виступах обговоримо всі одразу, а рішення, звичайно ж, як це положено, приймемо по кожному окремо.
Будь ласка, Олександр Юрійович. Пан Третьяков заперечує, я так розумію?
ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Нет, наоборот. Я хочу вас поддержать и сказать, что нужно вообще определится, нужны районные рады в городе Киеве или нет. Мне как автору законопроекта, например, все равно чей законопроект будет проголосован. Я готов снять свой закон в пользу любого другого, лишь бы была одна норма. Районные рады..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Юрійович, давайте ми не будемо зараз обговорювати, ми поки що вирішуємо технічне питання, яким чином побудувати нашу роботу. Ми уже визначались, що буде єдина доповідь Бублика, але ще хотіла Олена Володимирівна…
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. …може і зараз, тому що я вважаю зразу можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зразу по процедурних питаннях, але не по суті, щоб ми зараз уже не починали дискусію. Будь ласка.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. По процедурних питаннях. Ми дуже багато за цей тиждень обговорювали і з автором цих чотирьох законопроектів ситуацію, яка складається зараз у нас на комітеті при розгляді цих питань. Тому що суть закладена в цих законопроектах, вона є одною, що сьогодні в Києві нам потрібні районні ради, які б могли займатися цією системою саме управління, які сьогодні, які в 2010 році… які в Києві в 2010 році були ліквідовані. Повірте, я була свідком цієї ситуації, яка була напередодні місцевих виборів 2010 року. І коли так похапцем за один день не готуючи питання в Київрадою були ліквідовані всі десять районних рад.
На жаль, це було більше пов'язано з політикою правлячою тоді київської еліти на чолі з нашим…
_______________. Всесвітньо відомим…
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Всесвітньо відомим, так. І це нікого не питали і все це зроблено було так, що, на жаль, це було зроблено.
Тому в мене є просто пропозиція, сьогодні ми її обговорювали з багатьма авторами законопроектів з цієї теми. Давайте ми все ж таки не будемо виходити до зали з 4 нашими законопроектами, тим більше вони повторюють практично слово в слово. Давайте наш підкомітет, у віданні якого є ці питання, тим більше автори цих законопроектів погоджуються з цією пропозицією. От сьогодні в залі я обговорювала і по "Свободі", і з Сашою Третьяковим говорили про ці питання наші. Давайте запропонуємо це опрацювати робочою групою, яка в підкомітеті Юри Бублика є, вийдемо з одним законопроектом, його обговоримо, вийдемо з нормальним текстом і винесемо його до сесійної зали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повністю погоджуюся з тим, що запропонувала Олена Володимирівна.
Хотів би зазначити наступне, насправді слушним є зауваження, яке уже прозвучало, насправді квінтесенцію всіх 4-х законопроектів є одне питання: чи необхідні райони в місті Києві. А відтак, я би попросив сьогодні напевно обговорити лише це питання, воно єдине по всіх чотирьох законопроектах. І зрозуміло, що якщо комітет прийде до висновку, що райони потрібні, то тоді ми можемо дискутувати по законопроектах, створювати робочі групи і щось інше. Якщо комітет прийде до висновку, що райони в місті Києві неможливі згідно з Конституцією, непотрібні, або якось по-іншому не повинні бути творені, тоді інше питання, тоді ми приймемо рішення відхилити всі 4.
Тому, я просив би всіх виступаючих, в тому числі і доповідача Юрія Васильовича для того, щоб ми трошки зекономили собі час, можливо сконцентруватися на одному-єдиному питанні щодо доцільності, або недоцільності запровадження районів в місті Києві. А далі ми технологічно всі ці питання вирішимо. Чи є згода у членів комітету в такому контексті побудувати? Дякую.
Юрій Васильович, будь ласка, вам слово.
БУБЛИК Ю.В. Опрацьовуючи 4 законопроекти, які стосуються відродження районних в місті Києві рад, ми на підкомітеті пропрацювали і зауваження Головного науково-експертного управління. І знову ж врешті-решт перейшли до тієї позиції, що в першу чергу потрібно дійти спільної думки щодо потрібності цих рад в місті Києві, і якщо вони потрібні, тоді однозначно варто ухвалити єдиний законопроект з побажаннями всіх авторів наявних в законопроекті з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління і відродити районі ради в місті Києві.
З цією метою, я гадаю, ці законопроекти, що ми маємо, варто залишити на розгляді в підкомітеті. До підкомітету запросити авторів, узгодити спільну роботу за результатами сьогодні ухваленого рішення щодо доцільності відродження рад в місті Києві. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович.
Будь ласка, Олексій Олексійович. Ми вже перейшли до обговорення, по суті. По суті, звичайно.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Спасибо. Ну, уважаемые коллеги, я не являюсь…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто, пробачте. Я так розумію, що питання задавати доповідачу немає сенсу, бо ми всі розуміємо, що ми обговорюємо. Будь ласка, Олексій Олексійович.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Спасибо. Уважаемые коллеги, я не являюсь киевлянином и считаю, что это раз выносят, я смотрю практически все мажоритарники города Киева, безусловно, это должно быть уважаться, и в этом нет никаких сомнений.
Но есть вопросы у меня, которые возникают очень серьезные. Вопрос первый. У нас ликвидированы районы не только в городе Киеве. И если мы сегодня принимаем решение, которое …
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Не ликвидированы. Районные рады…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Районные рады ликвидированы. Извините, я неправильно высказался. Например, в моей родной Одессе точно так же ликвидированы райсоветы, и сделаны это давно.
И более того, моя оценка, что было это сделано эффективно. Никакой потребности сегодня возобновлять районные советы в Одессе нет. Ну, это моя оценка. Я не навязываю, но как человек, который был депутатом горсовета, депутатом облсовета, это моя точка зрения. Более того, я имею там достаточно не маленький опыт, видел местное самоуправление в Соединенном Королевстве Великобритании и Северной Ирландии, во Франции и в других. Могу сказать, что в том виде, как у нас были районные советы и как они были восстановлены согласно этому закону, в общем-то, это не является распространенной европейской практикой.
И поэтому у меня возникают вопросы. Вот, допустим, мы приняли этот закон парламентом. Я хочу обратить ваше внимание, что принимая этот закон, мы уже обязываем, то есть, мы не просто даем право, мы обязываем Киевсовет восстановить райсоветы и соответствующую систему. А тогда возникает вопрос, а почему в других городах мы не восстанавливаем? Что у нас Киев, да, он самый большой город, да, это столица. Но тогда получается, что следующим этапом надо ставить вопрос о том, что возобновлять райсоветы в тех городах, в которых они были ликвидированы, я считаю это неправильным. Вот моя точка зрения, как эксперта, я бы даже сказал, а не как народного депутата, что в принципе нам нужно принимать закон о местном референдуме и такие вопросы оставлять на решение громады. Не обязывать ее Верховной Радой, как должно быть, должны быть районные советы в Киеве или нет не должны решать народные депутаты, а должна решить громада города Киева или громада города Одессы, или громада города Черновцов, Львова и так далее.
Поэтому лично, вот еще раз, понимая, что видимо сегодня в обществе и в киевской громаде есть запрос на это решение, все-таки принимать его таким образом, считаю, сомнительным.
Я не закончил, Сергей Владимирович. Второе. Есть вывод, кроме наших уважаемых коллег, у нас есть ассоциация городов Украины, тоже хотел бы прислушаться, просить коллег прислушаться к ее мнению. Она четко дает висновок и я подписываюсь там под каждым словом, поэтому я его просто прочитаю, узагальнюючий висновок. Законопроекти і там реєстраційні номери являються не своєчасними, а їх прийняття за основу, за підсумками розгляду в першому читанні, є недоцільним. Чому? Не тому, що вони не правильні, чи тому, що щось неправильно, а тому що у зв'язку з майбутньою реформою системи територіальної організації влади, проведення якої потребує інновації всього базового законодавства про місцеве самоврядування.
Мы в коалиционном соглашении прописали четко, что мы собираемся провести реформу, наш комитет базовый для этой реформы. Зачем нам сегодня принимать решение, которым возобновлять райсоветы, то есть это серьезная работа возобновить райсоветы, это деньги. Потому что говорят, да, депутат райсовета не получает заработную плату, но организовать райсовет нужно, должен быть секретариат, без которого райсовет будет ничем и это финансов требует. Мы точно также в коалиционном соглашении, коллеги, которые входят в коалицию, подписали, что мы уменьшаем количество депутатов местных советов. И уже есть законопроект от народных депутатов от "Свободы", причем по-моему тоже одни из авторов и те же, которые и по городу Киеву, уменьшить в три раза количество. Есть законопроект, который внесли, допустим, я являюсь его соавтором, где в два раз уменьшить количество. А что такое возобновить 10 райсоветов? Мы должны понимать, что это несколько сотен новых депутатов появляется у нас. То есть это уже тоже идет не совсем в духе того коалиционного соглашения, которое есть.
Подводя черту, я скажу свое мнение. Мне кажется, что более правильно решить этот вопрос концептуально в рамках реформы – раз; если реформа у нас будет буксовать, не дай Бог, и она не произойдет в ближайшее время, еще раз не дай Бог, то я бы пошел предложил пойти путем, слава Богу, скорее принять Закон "О местном референдуме" и выносить подобные вопросы на местный референдум, а не принимать решение из Верховной Рады. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.
Олег Романович Березюк.
БЕРЕЗЮК О.Р. Шановні колеги, завжди треба, коли щось робити, ставити собі запитання "для чого?". Ради в столичному граді, мегаполісі Київ потрібні для його якіснішого функціонування. Але це не тіштеся.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаючи Олега Романовича, точно не тіштеся.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Не міняйте точку зору.
БЕРЕЗЮК О.Р. Але. Потрібні, але такі ради, які ми всі собі уявляємо, були в минулому. Тому що це рудимент знецінення ради. Бо потрібна і Київська рада, і потрібні і ради по районах Києва градного мегаполісу. Руйнування рад в маленьких містах, а всі решта у нас в Україні міста маленькі, є абсолютно нормальне, ефективне і воно працює до сьогоднішнього дня. Але у Києві не працює місцеве самоврядування. Ці ради мають бути в кожному районі або в об'єднаних районах, це в залежності від того, зараз це друга частина, вони мають мати кількість депутатів від 6 до 12, і це може забагато, тому що вони мають бути відомі кожному в цьому районі. І ці ради якось мають кореспондентуватися з Центральною Радою міста, яка має мати не 100 чи, там, 120 людей, а також має мати 30 чи 12 людей, які будуть об'єднувати, чи 15, які ці речі. Тому це потребує ґрунтовної ревізії і реформи законодавства по місцевому самоврядуванню.
І тому я тут підтримую нашу Асоціацію міст, мого колегу, що ці закони, як зараз, сприймати просто безсенсовно, бо їхнє прийняття знецінить самі закони. Але моя позиція, що в цій реформі місцевого самоврядування Закон про столицю місто Київ, не будем позбавляти його нагороди вже, а місто-герой Київ повинно мати особливий статус у зв'язку з його гранніст'ю та з його великою кількістю населення. Просто це кількість населення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще з членів комітету? Будь ласка, Олена Петрівна Бойко.
БОЙКО О.П. Шановні колеги, дозвольте з вами і погодитись і не погодитись. Олексій Олексійовичу, дійсно ви праві. 140 стаття Конституції говорить про те, що питання організації управління районами належить, якщо це район в місті, до компетенції відповідної ради.
Але тим не менше та сама 140 стаття говорить про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві, Севастополі визначається окремими законами. Ми знаємо, що таким законом є Закон про столицю України місто-герой Київ 99-го року. І первинний текст передбачав саме ті норми, які ми з вами зараз будемо намагатися повернути, тобто обов'язковість районних у місті Києві рад.
В 10-му році, зауважую і підкреслюю, що саме за підписом Президента Януковича місцеве самоврядування в місті Києві було знищено, знищені районні ради. Чому це робилося, Олена Володимирівна говорила про це, ми з вами це теж знаємо, що це був політичний підтекст.
На сьогодні подання, ви бачите чотири законопроекти від різних політичних сил. Тобто коаліційно підтримується повернення самоврядування у місті Києві Чому? Тому що це, по-перше, столиця. Нам киянам дуже важко, тому що ми столиця. Управління в столичному, будь-якому місті, це свої особливості. І, звичайно нам, як жителям міста Києва хочеться бути, вибачте, ближче до влади, щоб влада була ближча для нас. Тому я зараз говорю вже як мешканець міста Києва.
Що стосується тих 4 законопроектів, які подаються. Один з них вирішує те питання, глобальне, про яке говорить наш колега Березюк. Тобто райради у нас були утворені, ефективність їх звичайно була під питанням. Чому так сталося? Тому що не було відповідних повноважень і ресурсів. Такий законопроект 1229-3, відрізняється від попередніх саме тим, що розділяються повноваження між Київською міською районною радою і районними радами. Ми можемо говорити про досконалість, чи недосконалість тих, чи інших норм вже потім, коли будемо обговорювати там на робочій групі. Але тим не менше, якраз ця норма вирішить питання доцільності і ефективності районних рад.
Тому, чи бути, чи не бути я як член комітету, як житель міста Києва, прошу підтримати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще? Будь ласка.
КУДЛАЄНКО С.В. Доброго дня. Сергій Кудлаєнко, місто Вінниця.
Ну, безумовно, враховуючи, що надзвичайно велике місто, столиця, звичайно напевно повинні бути районні ради і це зрозуміло. Але я задаю питання, якщо ви кажете як мешканець, я задаю питання для себе як мешканець будь-якого міста, в тому числі, міста Києва…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як приїжджий.
КУДЛАЄНКО С.В. Ну, чи як приїжджий. Як мешканець. Чому? Тому що для чого ми це робимо перше питання. Нам треба, щоб люди мали можливість куди звертатися, вирішувати свої якісь проблеми. Так? Надзвичайно велика кількість там соціальних якихось послуг, які повинні будуть районні ради надавати, сьогодні це там адміністрації як вони дають, не дають – це друге питання.
Але враховуючи те, що сказав Олексій Олексійович, я хотів би його підтримати в цьому контексті, у нас не має в місті Вінниці і звичайно - це не приклад там 300-400 тисяч населення. Але я хотів би передбачати все ж таки при цих районних радах, щоб ми чітко розуміли, який їхні буде функціонал. І те, що сьогодні, де Закон про адміністративні послуги, про центри надання адміністративних послуг, щоб у нас не були ці районні ради перетворені знову ж таки на великий штат людей, щоб вони були обов'язково в контексті зав'язані з наданням. В тому числі органами державної влади тих послуг, яких сьогодні мешканці потребують – це і пенсійний фонд, тобто це треба все передбачити.
І я хотів би, враховуючи те, що ми маємо вже нових…, і до речі, Закон про адміністративні послуги, і про наближення цих послуг до людей, щоб ми враховуючи це, також враховували, тому що сьогодні всі служби окремо … такі свої філії надання своїх послуг: податкове своє, митне там інші служби свої. Нам у Вінниці так само писали і головні санітарні лікарі листи про те, що це неможливо зробити. І кожен робить своє єдине "вікно" при своїй службі, при органі державної влади, але це не дає, повинно все в комплексі воно бути враховано. Тому я принципово не проти, але я хотів би, щоб це було обов'язково враховано. І той прозорий офіс, ну вибачте, я, ну, краще дивитися футбол, як кажуть, на дивані, да, а не на полі, от, але те, що мені сьогодні і ходять, приходять ці центри адміністративних послуг, цих, що в Києві, вони не достатньо працюють ефективно, як вони могли би працювати. Якщо будуть створюватися районні ради, то треба передбачити це переміщення. Це обов'язково принцип надання цих послуг всіх служб в одному приміщенні, щоб люди не бігали, і дуже-дуже багато питань, я готовий до цього долучитися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Микола Трохимович. І потім – Олена Володимирівна Ледовських.
ФЕДОРУК М.Т. Да, я… Шановні колеги, я бачу тут присутній, здається, секретар Київської міської ради, було б цікаво почути і його думку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, ми… У нас же завжди так: члени комітету, потім – автори законопроектів, а потім – всі запрошені, в тому числі в секретар Київради.
ФЕДОРУК М.Т. Хорошо. Тоді я розкажу історію цього питання, наскільки вона відома колегам чи ні. Але це той випадок, коли тут у минулому скликанні членом комітету був нинішній міський голова Києва Віталій Кличко і Наталія Новак, депутат, в минулому, Київської міської ради, вони дуже активно відстоювали, так само було декілька проектів Одарченка і інших депутатів минулого скликання, які відстоювали дуже сильно потребу в відновленні рад в місті Києві. Я знаю зараз, після проведення виборів, точка зору їх змінилася. Ну, це той випадок, коли місце сидіння визначає спосіб мислення. Це класичний приклад, це в багатьох. Я можу сказати, я працював в місті, де 260 тисяч населення, правда, одна особливість, міським головою, одна особливість, що територія його більша за територію міста Львова, от, це місто Чернівці. Є районні ради і працюють до сьогоднішнього дня. Але, да, є проблеми, недосконалість, згоден з тим, що говорили тут колеги і висновок Асоціації міст, потрібно нам дивитися взагалі по адміністративно-територіальному устрою, тому що у нас як такі чи потрібні райони в містах взагалі. Не районні ради, а райони в містах, ширше подивитися, з населенням там менше, наприклад, 500 тисяч.
Я думаю, що поділ на райони недоцільний. Це буде завдання, мабуть, адміністративно-територіальної реформи.
Що стосується рішення щодо київської ситуації, то звичайно, з іншого боку було б легше віддати це на відкуп Київської міської ради і хай вони визначають чи потрібно їм районні ради, чи не потрібно.
З іншого боку ми розуміємо, що є стаття 140 Конституції і визначає, що Верховна Рада має особливості місцевого самоврядування, точніше в місті Києві ми повинні визначати.
Вважаю щодо проведення цих виборів, ну чергових виборів, відновлювати районні ради в місті Києві не доцільно і не доцільно з тої точки зору, що потрібно дивитися… змінювати концепцію місцевого самоврядування згідно з децентралізацією, створення системи єдиних… центру єдиних послуг. Все рівно потрібні точки навіть в такому місті як Чернівці, яке розпорошено по території, ось і не дивлячись на там 260 тисяч населення створювати ближче до людей, не дублювати функції. А по Закону про місцеве самоврядування, що функції місцевих рад визначає міська рада. І Київська міська рада може дати такі функції при створенні рад в місті Києві, що ці ради не будуть виконувати, не будуть мати ніякого значення.
На це питання треба подивись в комплексі, об'єднати і прийняти зважене рішення на підставі тої робочої групи, яка буде працювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських.
ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Я, мабуть, більше історію знаю, як створювались київські міські… вірніше районні ради в місті Києві і як вони були ліквідовані в 10-му році, як… ну вони ж ліквідовані були не за один день. Проголосували за одну секунду, але до цього готували два роки місто Київ, для того, щоб все це ліквідувати. Тому що всі функції районних рад були перекинуті на Київську державну адміністрацію якою керував славнозвісний Леонід Михайлович, і київські от тоді вже районні ради нічого, ніякого значення не мали і вони вже тоді бути не потрібні. І чому ми всі, хто працював в минулому скликанні, я вдячна, що і Віталій Кличко відстоював цю позицію дуже серйозно. Для мене є здивуванням, що сьогодні вже є інша точка зору.
Але сьогодні, коли були ліквідовані районні ради, Київ, мені здається, влада Києва, вона настільки далека стала від того, як живуть люди. Вибачте, коли існували ці ради, не треба було чекати поки місто прибере від снігу свої дороги, а це робили і районні адміністрації, районні ради і приймалися там рішення. Це перше.
По-друге. Я думаю, кияни сьогодні борються за ті десять районних рад, тому що вони пережили еру Черновецького. І ми з вами, коли приймаємо деякі закони, говоримо, що ми під одну людину зараз робимо закони, наділяємо її функціями. На жаль, так було зроблено, починаючи з шостого, який там рік, я не знаю, бо він то працював, то не працював. Тому я хочу, щоб сьогодні кожен киянин відчув на собі, що він може зайти через
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Погоджуючись практично з усіма, я з вашого дозволу теж висловлюсь. Можливо автори законопроекту, які будуть виступати в подальшому, нададуть мені відповідь на питання. У нас же демократичний комітет, у нас всі отримають слово. Може автори законопроекту мені нададуть відповідь на запитання, яке мене особисто турбує, воно концептуальне і можливо теоретичне.
Наскільки я пам'ятаю Конституцію, представницькими органами у нас наділяється лише територіальна громада. Якщо район у нас в місті Києві наділений представницьким органом, то чи це означає, що район в місті Києві – це територіальна громада. Якщо район в місті Києві це територіальна громада, то що тоді місто Київ? Виникає у мене питання, можливо хтось із авторів цього законопроекту мені надасть на це відповідь, але, будь ласка, ще і на цьому у членів комітету підведемо таку попередню…
(Загальна дискусія)
_______________. Я як в минулому керівник органів місцевого самоврядування я собі не уявляю на одну хвилинку, як можна керувати таким містом, де в районі, якщо десять районів, біля 300 тисяч населенням, може навіть і більше ніж 300 тисяч, тому що скільки ще нелегальних людей проживає, які не прописані, як ними можна управляти без районних рад, без районних виконавчих органів.
От я скажу, навіть по своєму районному центру, ми не могли добитися того, щоб, скажемо багато років ішли, але потім п'ять років підряд займали перше місце в Україні, згідно Постанови Кабінету Міністрів, розпорядження Прем'єр-міністра, перше місце в Україні по чистоті, порядку і благоустрою, дякуючи тому, що ми створили і включили в роботу вуличні комітети. І вони все зробили, вуличні комітети.
Як можна у такому місті, як Київ, не створиш вуличних комітетів. Їх тільки можуть створити, коли влада буде наближена до… Це ж безкоштовні, це ж добровільні організації. Вони… райони повинні бути органи місцевого самоврядування, то вже все, на громадських засадах – комітети і таке інше. Тому я не уявляю собі, як можна керувати таким великим містом без створення районів у місті. Товариші це ж не говориться про 260 тисяч у Чернівцях і там два райони, а ми говоримо про те, що в кожному районі 300 тисяч населення, легального.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте зробимо таким чином, давайте двоє колег, що просять слова, після цього ми обов'язково ми надамо авторам. Після цього ми надамо, обов'язково, експертам, але я би пропонував на двох колегах завершити перше коло обговорення серед членів комітету, щоб ми могли послухати всіх запрошених, бо нам теж важлива їх думка.
Будь ласка, пан ………
_______________. Декілька стратегічних зауважень. Перше, будь-яка наша дія по цих законопроектах буде мати наслідки. Перше, якщо ми приймаємо і Верховна Рада підтримує ці законопроекти, коли ми оголосимо, розпочнемо вибори, Микола Трохимович абсолютно правий, якщо це жовтень місяць, так, то виникає питання знову ж таки: чи щось зміниться до жовтня місяця?
Другий момент, на який я хочу звернути увагу присутніх, і це концептуально виглядає так. Кожен день, кожен тиждень, кожен місяць відтягування чіткої позиції по адміністративно-територіальній реформі і проанонсованій децентралізації, буде породжувати один і ще десятки нових, і нових законів, які будуть намагатися заповнити оцю пустоту, яка існує на сьогоднішній день. Затягування з проведенням чіткої програми породжує ще таке явище як недовіра людей в цілому до влади. Тому на цей комітет наш потрібно надати чітку програму дій по децентралізації, по адміністративній реформі і час сказати чітко людям, що ми хочемо зробити. Тоді можливо автори законопроектів прийшовши до нас на комітет, сказали б: а ми не бачимо потреби у введені цих районних рад на сьогоднішній день, а приклад.
Оце моя думка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Петрівна Бойко. І починаємо, далі – автори законопроектів.
БОЙКО О.П. Шановні колеги, звичайно, треба комплексно вирішувати це питання, ніхто цього не заперечує, і всі це підтримують. Але справ в тому, що ми нічого з вами нового не створюємо, лише пропонуємо відмінити норму 2010 року і повернутися до первинного тексту взагалі нашого Закону про столицю, лише це, більшого не робимо. Єдине, що вдосконалюємо і будемо просити це зробити, все ж таки виписати повноваження Київради і райради саме так, щоб було ефективним управління. Це перше.
Друге. Є ідея звичайно звернути увагу на органи організації населення, звичайно я це не стільки підтримую, оскільки буду підтримувати двома руками. Але як людина, яка займалася в Києві саме цим, скажу вам, що підмінити поняття управління районами і перекласти певні повноваження на ОСН фактично неможливо, це раз, по закону. І, по-друге, це неможливо, тому , що районні ради мають виключні повноваження, які передаватись в ОСН просто не зможуть. Ось таким чином. Тому давайте будемо ці два поняття нарізно розглядати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!
_______________. Одна вулиця – це 100 тисяч населення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас буде можливість по другому колу провести обговорення. Давайте надамо слово нарешті авторам законопроектів.
Будь ласка, Олександр Третьяков.
ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Во-первых, я скажу там, маленькая реплика. Я очень люблю Одессу и хотел бы, чтобы Одесса любила Киев. Это маленькая реплика. Я рад, все-таки живешь же в Киеве. Это первое.
Второе, я хочу обратить внимание, кто автор всех четырех законопроектов. Все мажоритарные депутаты города Киева. Наверное, эти депутаты понимают, что хочет сегодня Киев. Социология сегодня говорит о том, что за восстановление районных рад, если мы говорим о референдуме, да. А социология – это мини референдум, это показатель, да. Говорит, 65 процентов киевлян хотят восстановление районных рад, 20 процентов не визначились. То есть, они не очень понимают. И только 15 процентов против. Это первое.
Второе, касаемо моего законопроекта. Когда мы хотим самоуправление отрегулировать с горы, с Верховной Рады, я считаю, это неправильно. В своем законопроекте наименьше облегчил текст. И говорил, пускай сам Киев и районная рада, и городская власть между собой сядут и договорятся. Если мы как депутаты Верховной Рады увидим, что они не договорились, тогда мы будем вынуждены вмешаться. И уже тогда отрегулируют более жестко.
Теперь, следующее, просто, что обсуждалось. Мы, действительно хотим принять районные рады или заговорить процесс, чтобы мне этого не принять, чтобы провести выборы осенью. И уже следующий процесс будем заговаривать через 5 лет.
Я хочу сказать, что это было бы неправильно. К сожалению действующая сегодня власть в городе Киеве, почему она не восстанавливает районные рады. Она действует точно так же, как действовала Верховная Рада седьмого созыва, когда не давала избрать мера города Киева. Она точно так же как Верховная Рада узурпировала тогда власть по отношению к киевлянам, не давая постановления о проведении срочных выборов, точно так же, извините, место сидения определяет мировоззрение. Точно так же сегодня не хотят поделится своими полномочиями с районными радами.
Хочу, было абсолютно правильно замечено. Я не очень помню фамилию, извините. Что в каждом районе Киева живет порядка 300 тысяч, это наравне с практически всеми областными центрами, которые сегодня есть в Украине. И люди реально… Спасибо. Я не хочу обидеть, просто, действительно… И люди сегодня реально не знают куда идти.
Я абсолютно согласен с тем, что нужно сокращать количество в городской раде и не нужно там этих 120 человек, достаточно там какого-то количества, которое можна посчитать по плотности населения. Взять для этого просто мировую статистику, как это принято в других… ну я считаю развитых государствах, мы еще развивающееся государство.
Теперь последнее. У меня нет абсолютно самоцели, как до этого обсуждали вопрос орденов, наград и медалей, чтоб был именно законопроект условного Третьякова написан. Мне все равно, мне не нужны награды, мне нужно то, чтобы в Киеве были восстановлены и проведены выборы осенью в районные рады. Точка. Поэтому я готов свой законопроект, еще раз говорю, отозвать, объединить с любым законопроектом, который будет более поддержан и на этом поставить точку. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є… Я бачу, що…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, почекайте. У нас же ж по порядку там, по порядку денному всі… Не переживайте, я всіх бачу. Я бачу, що Юрій Левченко зайшов від авторського колективу (1229-1).
Будь ласка, вам слово.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Дякую за надане слово. Перепрошую за запізнення, я просто з бюджетного Комітету, тільки що закінчилось, то якраз прибіг зразу на це засідання.
Зокрема, прибіг, тому що на мою думку, це питання вкрай важливе. Знаєте я хотів би, по-перше, щодо… висловитись щодо позиції громади.
Так склалося, ви всі добре знаєте, що в мене за останні два роки було чотири виборів. Так? Два вибори спочатку у Верховну Раду, потім в міську раду і потім ще раз у Верховну Раду. На …….. міста Києва. Я – мажоритарник. І кожен раз у мене були справжні виборчі кампанії, і кожен раз я спілкувався з сотнями мешканців. Так? Реальних, не десь там бутафорних, якихось бабушек, яких зігнали під відео, а справжніх людей. Так от доповідаю вам, що відсотків 90 мешканців Києва вважають, що треба повернути районні ради, і вони вимагають повернення районних рад.
Чому, зокрема? А тому що неможливо, щоб 120 депутатів міської ради, не залежно від того, які б вони не були золоті, а на превеликий жаль у нас більшість з них не дуже золоті, не можливо, щоб вони належним чином опрацювали проблеми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони дуже золоті.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Щоб вони належним чином опрацювали проблеми, де-факто, 4-мільйонного мегаполісу, це просто неможливо. Відповідно тими отримувачами, якими має, власне кажучи, займатися районна рада, зокрема, слідкуваннями за благоустрій територій, під'їздів, лавочок і так далі, ніхто не займається. А потім раз на 5 років приїжджає якийсь благодетель і підкуповує, і ставить там лавочки, і потрапляє в міську раду.
Тому безперечно для того, щоб належним чином було оформлено місцеве самоврядування, повинні районні ради. Якщо подивитися західноєвропейський досвід, то ви побачите, що у всіх столицях західної Європи є еквіваленти наших районних рад, і в Лондоні, і в Парижі, і в Берліні. Тому коли розповідають ……… заходів, це відверто не правда, такі речі є.
Інше питання по кількості. Справді, якщо подивитися західноєвропейський досвід, ви побачите, що там дуже часто є 20 депутатів, 30, 15, але це інше питання. ……... я, зокрема, пропоную не тільки повернути районні ради, але зменшити кількість Київської міської ради до мінімальної можливості. Звісно, ……… депутати районної ради зробити мінімальну і можливу кількість депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я попросив би прибрати звук з телефонів.
_______________. Так, перепрошую.
……… депутати районної ради, то використовувати найменшу кількість можливо депутатів районних рад і можливо також зробити зміни до закону про місцеве самоврядування, де зменшити, власне кажучи, ці мінімальні кількості депутатів районних рад, щоб ще зменшити їх. Це щодо, скажімо, потреб громади.
Тепер щодо питання, якщо ми дивимось суто формально, юридично, тому що мені сьогодні, я був здивований, коли почув, що там різні ……… рішення Конституційного Суду, що нібито Конституційний суд забороняв різними своїми рішеннями через закон України регулювати ці питання, перепрошую, детально це питання вивчив ……… Немає жодного рішення Конституційного Суду, де вказано, що законом України не можна створювати, я зараз наголошую, районні ради в містах. Ні, ні, це просто ………, чекайте, поки ……… дискусії, ви побачите, що представники місцевих рад будуть про це говорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, принаймні, у нас була велика дискусія серед членів комітету, жодного такого посилання не було. Тому давайте так, якщо ми на щось посилаємось, ми або називаємо джерело, прізвища.
_______________. У висновках ГНЕУ є, зокрема питання на ……… рішення Конституційного Суду. Я можу сказати конкретно, висновки ГНЕУ, я так підозрюю, що будуть далі ці дискусії щодо цього питання. Тому немає жодних юридичних якихось перепон також відновити районні ради.
І тепер останнє питання. Чому не можна це делегувати Київській міській раді? Ні сьогоднішній, ні будь-якій іншій? А тому, що ми виходить так, що від кон'юнктури результатів окремих виборів, в залежності від того, яка коаліція сформується в Київській міській раді, в залежності від того хто купить яке місце і хто з ким домовиться. Тобто від кон'юнктури результатів виборів до міської ради залежить те, чи буде, чи не буде у місцевої низової громади своє представництво.
Це, перепрошую, логіка перевертається з ніг на голову. Чому одна рада має вирішувати за людей чи має бути у них середній депутат, який буде з ними співпрацювати. Це не логічно. Верховна Рада створює правила для всієї країни, для того є Верховна Рада як вищий законодавчий орган. Тому так сама делегувати повноваження Київський міській раді не можна, на мою думку. Тому що знаєте як, нещодавно Київської міської ради … свою думку, наприклад в діючій Київській міській раді відбувається забалакування цього процесу, створення якихось круглих столів, по колу ходять навколо Києва … і навіть не виноситься це питання на голосування до сесії. Я думаю, що в так буде продовжуватись і далі не будуть виносити на голосування.
Тому треба, щоб народні депутати, які отримали мандат від виборців, які почули своїх виборців, зокрема, мажоритарники, у Верховній Раді прийняли відповідне рішення і не віддавали місцеву громаду на відкуп окремим, скажімо так, людям, які… в місті Києві.
Так що, товариство, я вважаю, що це вкрай важливе питання, я прошу підтримати наш законопроект. Так само я зазначаю, що я готовий для кінцевого позитивного результату піти на компроміс і зробити спільний законопроект з будь-якими іншими авторами це абсолютно не проблема. Єдине, що я би зауважив одну важливу річ, на мою думку, якщо повертати районні ради і … районні ради в Києві, треба, мабуть, також важливо прописати пункт про те, що голови районних рад мають бути одночасно головами районних державних адміністрацій. Бо без цього... Я ще раз кажу це оптимальний варіант, тобто первинна мета повернути районні ради, потім, на мою думку, далі йдемо, щоб одночасно були головами райрад, голови райдержадміністрацій…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як це кореспондується з принципом розподілу влад. Скажіть мені, будь ласка? Якщо ми говоримо про те, що районна рада – це все-таки муніципальний орган, а державна, районна державна адміністрація – це центральна влада. Як ми…
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пане Сергію! Пане Сергію! Це так само кореспондується, так само кореспондується, коли пан Віталій Володимирович Кличко є одночасно головою КМДА і міським головою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це велике інше питання.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, ні, ну це питання, яке регулюється спеціальним статусом міста Києва і воно таким чином може регулюватися, розумієте. І вважаю, що воно так має регулюватися зокрема і додавати логіку. Але ще раз кажу, це оптимальний варіант. Тобто, первинний момент – це щоб повернути районні ради. І можна хоча би щодо цього домовитися. Якщо щодо цього домовляємося, давайте потім намагаємося далі домовитись щодо того, що голови райрад є одночасно головами райдержадміністрацій. Тому, наприклад, я не думаю, що хтось із присутніх не погоджується з тією логікою, що мер має одночасно головою КМДА.
Я думаю, всі присутні з цим погоджуються. Ну… А, що? Ну, якщо хтось не погоджується, тоді буду радий почути аргументи. Ну, оце, власне кажучи, хотів на цьому підсумувати. Сподіваюся, що нам вдасться вийти на підтримку профільного комітету. Ще раз кажу, готовий до співпраці з іншими авторами для того, щоб районні ради повернути. Звісно, бачу оптимальний варіант, щоб голови райдержадміністрацій були головами районних рад, тобто навпаки, голови районних рад були головами райдержадміністрацій, але готовий до певних компромісів для головної мети, щоб райради були повернуті.
А, і останнє. Забігаючи наперед, я підозрюю також, що будуть певні розмови щодо повноважень районних рад, ну, звісно, так, тут є рішення Конституційного Суду і тут це вже питання Київської міської ради. Хай вона вже встановлює відповідні повноваження для районних рад, щоб не було ніяких спекуляцій з цього приводу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Левченко.
У нас наступна група авторів: Луценко, Івченко. Чи є хтось від них чи може якісь представники? Немає нікого?
Тоді наступна група авторів: Ємець, Сташук, Кривошея. Просто уже давно тримали руку. Да, будь ласка. Це не ігнорування вас, просто ви четверті по списку.
КРИВОШЕЯ Г.Г. Дякую, я зрозумів. Спасибі. Доброго дня чи доброго вечора всім! Пане головуючий, пани народні депутати, запрошені! Геннадій Кривошея, "Народний фронт". Є співавтором останнього законопроекту який, який, в принципі… Ну, по-перше, я хочу сказати, що я приєднуюсь до тієї думки перших депутатів, які подали свої проекти.
По-друге, наш законопроект він, мабуть, є найбільш розширений, найбільш детальний і враховує ваші побажання, зокрема, і стосовно об'єднання голів районних рад і адміністрацій і відповідь …… сама по собі вона зараз навіть без закону фактично, мер об'єднує зразу собі дві посади і голови адміністрації і мера.
Але перед тим, як перейти до конкретики я хотів би перейти до цифр.
Шановні колеги, давайте будемо говорити і відкривати очі прозоро. Я 4 місяці після революції був головою, 3.5 місяці, був головою Печерської адміністрації, призначений був Турчиновим і звільнений був Кличко, питань немає це рішення в повноваженнях голови Київської міської державної адміністрації, зауважень немає. Але в мене є тепер до них дуже багато питань, нажаль Віталій Володимирович сьогодні не прийшов, у нас є його секретар, заступник по міській…
______________. (Не чути)
______________. Секретар, вибачте. Вибачайте, є секретар Київської міської ради, є його заступником.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте послухаємо нашого колеги.
______________. Від того, щоб всі розуміли чому потрібні районні ради, так я вам наведу декілька прикладів, це будуть питання, на них особливо я думаю відповіді не потрібно давати бо їх немає, а на деякі я надам сам.
Перше. Скільки, наприклад, було збудовано шкіл у нас за останні чотири роки? Я вам скажу, дві. Одна при Партії регіонів, інша школа була введена в Дарницькому районі в минулому році, але яка теж була розпочата Партією регіонів.
Навожу приклад, коли були районні в місті ради то за два роки, два з половиною років, 2006-2008 здається, до середини 2009 року, в кожному районі фактично зводилося в середньому від 2 до 5, як новобудов так і добудов шкіл, спортзалів і тому інше, це все робилося за районні кошти, за районні бюджети.
Наступне. Як голова, екс-голова Печерського району, я вам можу сказати, що я до Віталія Володимировича направив 5 листів стосовно того, щоб просто відремонтувати дошкільний навчальний заклад, при нехватке місць, дитячих місць в садочок 500 чоловік на Печерський район, добудувати на 200, приміщення стоїть готове, потрібно виділити всього 6 мільйонів, за минулий рік кошти не були виділені, це Дружби народів, 22. І я хотів би, щоб ви на це звернули увагу, я ще до цього питання повернуся в депутатських запитах і взагалі, подивлюся чи є воно в бюджеті на цей рік. Це є також проблема на, що повинні бути виділені кошти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене велике прохання. Ми тут не розглядаємо депутатські запити...
______________. Ми не розглядаємо, я з вами повністю згоден. Пане голово, дякую, що ви мені дали слово, я руку піднімав, але ні разу не встрявав, а тільки фамілію один раз свою… Я договорю, вашого дозволу? Спасибі.
Третє питання і саме найважливіше стосовно коштів. Віталій Володимирович декілька місяців назад заявив, що районні ради обійдуться міському бюджету в 300 мільйонів гривень. А де ж візьмуться ці 300 мільйонів гривень? Я вам відповідаю: в кожній районній раді апарат ради складав 12 чоловік, 12 чоловік, це в середньому 25 тисяч гривень в місяць, або скільки там, 300 тисяч гривень в рік. То він, мабуть, переплутав, 3 мільйони на рік, 3, а не 300 – це по-перше. А по-друге, де вам їх взяти. Наводжу вам приклад: на сьогоднішній день, вибачайте, що я досить так активно говорю, але ви повинні про це знати, бо мені здається, що про це не знаєте. У нас, на сьогоднішній день, у вашій адміністрації, Київській міській державній адміністрації і в комунальних підприємствах, які підпорядковані вам, працює більше 30 тисяч чоловік. Більше 30 тисяч чоловік!
Шановні, про що ми говоримо і не рахуючи адміністрації! Кількість працівників адміністраціях залишилась та ж сама, яка була в 2006-2008 роках, вони отримують точно так же зарплату, але не мають ніяких, ні повноважень, не мають ніяких прав. Тільки, вибачте на слові, вони є "м'ячиками для відбивання" в сіх звернень і доручень, які є. Всі звернення від київського міського голови надходять постійно в першу чергу кому? Голові районної адміністрації, який зараз не має ні бюджету, ні повноважень, нічого! Скільки ви зібрали коштів?! Є 100 мільйонів, про які ви заявляли, стосовно зібраних коштів від здачі тимчасових споруд в оренду?!
_______________. (Не чути)
_______________. Я не завалюю проект, я говорю про те, що є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, у мене питання, а от до кого ви зверталися тільки що? Ви з кимось спілкуєтесь уже хвилин 10.
_______________. Я говорю просто про факти, які є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви доповідаєте позицію по законопроекту, то ми як члени комітету вас уважно слухаємо, але …
_______________. Добре, я зрозумів, спасибі велике. Я просто звертаю увагу на те, що просто всі говорять про те, що це є недоцільним і є зайва трата коштів, так я вам говорю про те, що ці кошти просто не надходили в місто. Бюджет фактично, доходний бюджет, за останні 3-4 роки, він не збільшується, він зменшується. Приклад: за останні півроку 11 тільки інвестиційних проектів було втілено в життя, хоча їх зареєстровано близько 2,5 тисяч. По Печерському району жодного не зареєстровано, одну школу не можуть добудувати вже близько 5 років, … навіть процес. Ну, дякуючи, до речі, новій міській раді, і процес здвинувся тут в цьому розрізі, тут в цьому велике спасибі.
Але я до чого хочу сказати. Якби були районні, це було б робити набагато легше. Тому я тому і прошу підтримати цей даний законопроект. Спасибі велике. Вибачайте за емоцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого страшного. Дякую.
В принципі автори законопроекту висловились, у нас було багато звинувачень на адресу секретаря Віталія Кличка або, як він сказав, секретаря Київської міської ради.
Будь ласка, Олексій Резніков, вам слово.
РЕЗНІКОВ О.Ю. Дякую, шановні колеги. Заступник міського голови, секретар Київської міської ради – Олексій Резніков.
Дуже плідна дискусія, дуже приємно приймати участь в засіданні такого поважного органу, як постійний комітет Верховної Ради, дуже приємно колегам…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто комітет, Олексій Юрійович, просто комітет, не постійний.
РЕЗНІКОВ О.Ю. Просто комітет? Не постійний? Вибачте, у нас постійні комісії. Бачите, як добре.
Так от зразу відповідаючи, можливо, на запитання, яке колишній колега Юрій Левченко, зараз вже старший колега, напевно, да, дивиться мені збоку, так. І от щодо ми всі рівні, якраз потім, якраз би потім, якраз би хотів би цю тезу запам'ятайте, запам'ятайте її будь ласка, використати.
Так от, чи зацікавлена сьогодні Київська міська рада, депутати Київської міської ради у відновлені і розвитку місцевого самоврядування в місті Києві. Відповідь – так, зацікавлені. Чи знаємо ми про те, що мешканці міста Києва, дуже велика їх чисельна кількість, бажають створення, не відновлення, як ви говорите, а створення нормально функціонуючих районних, в тому числі рад або інших органів місцевого самоврядування в районах і менше. Проводили ми не просто так звані круглі столи, як сказав колега Юрій, а зроблено це було, інформую членів комітету, про те, що в нас, я як секретар Київської міської ради вас інформую офіційно, зареєстровано декілька проектів рішень, не 1, от у вас їх 4, у нас їх 3, саме про створення або відновлення районних рад у місті Києві.
Діючий регламент Київської міської ради дає нам і право, і зобов'язує в разі, якщо у нас є декілька проектів, утворити відповідну робочу групу, у профільне, під головуванням профільної комісії з місцевого самоврядування, голова якого присутній, мій колега, Олександр Бродський, зараз він так само буде доповідати.
І ми, не просто так, захотілося, заманулося і прийняли, і проголосували, а, дійсно, починаючи з червня місяця, оскільки тільки було обрано новоутворена демократична, киянами, Київська міська рада, не та, що в 2010-му році, як зараз посилаються наші колеги, як одна з причин чому треба відновити, а ми йдемо шляхом дійсно з'ясування, які саме районні ради потрібні киянам? З якими повноваженнями? З якими компетенціями? І проведено не просто так десть круглих столів, а тому що є десять районів в місті Києві.
І станом на сьогоднішній день у нас є звернення до Кабінету Міністрів України згідно з яким воно не виконало, уряд не виконав обов'язок закону і не встановив порядок утворення районних рад в місті.
Ми не можемо піти проти закону, утворити, не маючи порядку утворення. Тому що проекти рішень у нас готові, нам їх треба вносити в зал і розглядати, але це буде популістський декларативний акт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, Олексій Юрійович, я правильно зрозумів, що уряд повинен розробити такий порядок?
_______________. Так точно. І в нас є офіційне звернення Київської міської ради до уряду от… (Шум в залі)
_______________. Я, з вашого дозволу, продовжу свою позицію.
_______________. Я просто запитаю у головуючого. Пане головуючий, можна просто по процедурі? Коли можна питання задавати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дамо висловитись представнику, а більше нікому… Якщо будуть питання… Якщо будуть питання, то тоді ми їх будемо задавати, але я би не хотів перетворити це в дискусію між авторами законопроекту і Київською міською радою. Ми зараз обговорюємо конкретні законопроекти і обговорюємо питання можливості, доцільності і необхідності створення або відновлення, або утворення районних рад в місті Києві.
Якщо… Я переконаний, що Олексій Юрійович залишиться, і ви зможете позадавати йому питання, але за межами роботи комітету.
Олексій Юрійович, будь ласка….
_______________. Я дуже, я дуже перепрошую, просто коротко, щоб я зрозумів, ……процедуру. Щоб я не перебивав Олексія Юрійовича, ми з ним…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба вам його перебивати, дайте йому закінчити, будь ласка.
_______________. Ні. Просто, що мені робити, наприклад, якщо я вважаю, що там фактаж, неправильний фактаж……
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухати, поки слухати.
_______________. А потім можна озвучити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім у вас буде можливість відреагувати і у вас буде право на репліку.
_______________. О, чудово. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олексій Юрійович, продовжуйте.
_______________. Дуже дякую. Значить, я для себе намагаюсь відповісти на декілька запитань, які тут прозвучали в залі. Чи потрібно відновлювати районні ради в місті Києві? Але я сюди додаю друге питання. Чи є це правом Верховної Ради України?
На моє переконання ні, це не є правом Верховної Ради України. Ні, Верховна Рада не може все, що їй заманеться. Вона так само згідно з Конституцією, стаття 19 Конституції України зобов'язана діяти в межах, в порядок та у спосіб передбачених Конституцією України та законом України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чесно кажучи, я би порадив, просто порадив секретарю Київської міської ради не торкатися повноважень Верховної Ради Комітету з питань державного будівництва.
_______________. Шановний головуючий, я ж, ви ж мою. Це ж позиція. Так от, я хочу послатися для шановних членів комітету на, дійсно, статтю 140 Конституції та відповідно рішення Конституційного Суду, в якому я не буду вам читати текст. Це, дійсно, неповага була б з мого боку, всі ознайомлені з цим, де мова іде про те, що це є повноваження Київської міської ради в даному числі створювати районні ради в місті Києві так само як Одеської міської ради чи Харківської, чи Львівської тощо. Теж саме стосується і відповідно Європейської хартії. Тому, якщо, дійсно, болить депутатам мажоритарщикам про створення районних рад, ми вас запрошуємо до роботи з нами, у нас, у нас вхід вільний не так як у вас, у вас не можна навіть в приміщення комітету так просто перейти. Приходьте, будь ласка, до нас в гості і давайте працювати. У нас зараз на найвищих пленарних засіданнях планується розглядати ці проекти рішень, і ви можете внести свої пропозиції для того, щоб вони обговорювались. Тому що ми вважаємо, що це є однозначно прерогатива Київської міської ради. Це пункт перший.
Пункт другий, задекларована децентралізація в Україні. Це передбачає на нашу, можливо, переконання помилкове, що буде змінена Конституція і адміністративно-територіальний устрій, в тому числі за допомогою цього шановного комітету. Так от, скажіть мені, будь ласка, а як далі нам бути. От тільки що я слухав посилання деяких шановних колег, що виявляється районні депутати потрібні, тому що математично не вистачає кількості депутатів для того, щоб ви спілкувалися з виборцями. І одночасно звучить теза від трьох чи чотирьох колег тут прозвучавши, що треба скорочувати кількість депутатів. Тоді логіку не бачу. Якщо ми скорочуємо кількість депутатів, то тоді як же вони будуть спілкуватися в районах.
Я нагадую шановним колегам, які вважають, що це малі витрати з бюджету міського. Це не 30 тисяч, це набагато більше. Тому що в минулих 10 районних рад було по 60 депутатів, які мали відповідно секретаріат, і утворення було 37 мільйонів гривень, це офіційна довідка. Я не знаю, скільки буде готовий виділити міський бюджет в разі прийняття рішення щодо утворення районних рад. Інформую так само колег, що 127 ОСНів вже зареєстровано в місті Києві, які вже функціонують офіційно. І практично на кожному пленарному засіданні ми голосуємо про реєстрацію утворення нових ОСНів. Це як відповідно органи місцевого самоврядування і в Києві це іде. Станом на сьогоднішній день у нас іде вже розробка реформи на підставі того бюджету, який був прийнятий шановними депутатами Верховної Ради, ми зараз будемо приймати свій бюджет, в якому, в тому числі, передбачено фінансування районних адміністрацій для того, щоб забезпечити якраз ті цільові програми, які безпосередньо в районах мають реалізовуватися, починаючи від прибирання снігу, прибирання сміття і таке інше, таке інше.
Для того, щоб зрозуміти, які само повноваження, колега Кривошея, якщо вам цікаво, мають бути в районах. Наприклад, у вашому законопроекті я пошлюся на один цікавий пункт, ви пропонуєте віддати в компетенцію районних рад наступний пункт: містобудування архітектури, контроль за дотриманням місцевих правил забудови, надання пропозицій до Генерального плану міста Києва, розробка та затвердження, відповідно до Генерального плану міста Києва, детальних планів територій, проектів забудови територій, проектів розподілу територій, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, погодження містобудівних обґрунтувань, організації та проведення громадських обговорень містобудівної документації, розробка та затвердження схем розміщення тимчасових споруд, контроль за їх розміщенням а так далі, і так далі.
Я хочу тоді собі тоді передбачити: у нас буде 10 архітектур у місті Києві? Не єдиний Київ, зараз виборці переживають, що руйнується історичне обличчя Києва. У нас буде 10 облич в місті Києві, якщо у нас буде 10 районних рад користуватись містобудівною діяльністю. Мені здається, що це трошки завчасне тлумачення можливості передачі такої компетенції районним радам. Мені здається, що варто було би прислухатися до позиції Асоціації міст України, це не звичайна якась там просто маленька організація, це реально існуюча організація, яка об'єднує всі міста України, і в якій працюють міські голови, секретарі, депутати, вона напрацьовує дуже багато рекомендацій. Повірте мені, її думка не є простою. І вони говорять не тому, що не треба Київ відновлювати районній раді, а зараз не на часі це питання. Тому що станом на сьогоднішній день навіть простий момент. Справа в тому, що якщо ми з вами керуємося не тільки чинним українським законодавством, а й міжнародним законодавством, яке ми ратифікували, то відповідна європейська хартія місцевого самоврядування говорить нам про те, що повноваження органу місцевого самоврядування і право керувати надано представницьким органом, який знаходиться на території місцевої громади. У нас є єдина громада міста Києва, іншої не існує, немає територіальної громади Голосіївського району, не існує територіальної громади Шевченківського, чи Печерського району, немає такого. Утворення районів зроблене рішенням Київської міської ради в 2001 році, 10 районів, нагадую, хто пам'ятає, їх було 15 до того, чи 14.
З цього приводу ні в кого не виникає сумніву, що це була саме прерогатива міста Києва. Тоді в мене питання, у виступі одного з шанованих мною народних депутатів сказано: "Якщо вони між собою не домовляться, то ми тоді будемо змушені там щось підтиснути". Мені здається, це не зовсім коректно звучить по відношенню до нас колег, ми обрані так само як і ви нардом і ми є представницьким органом. І я не зовсім розумію, яка підстава у вас є сьогодні не довіряти нам? Прошу.
_______________. (Не чути)
_______________. Ну, це слова. Я вас тільки що поінформував, шановних представників комітету та запрошених про те, що сьогодні в секретаріаті Київської міської ради зареєстровано 3 проекти рішення про відновлення, або створення районних рад в місті Києві, відповідно відпрацьовується процедура, яка передбачена регламентом. Це вже ваша суб'єктивна оцінка, замовлюємо ми, заговорюємо чи ні? Але тут вже питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Юрійович, я просив би вас. Дякую. Шановний Олексій Юрійович, я перепрошую, що я вас перебиваю, скільки ще треба часу, щоб закінчити?
_______________. 2 хвилини, навіть хвилину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Я не зовсім, прошу не брати до відома членів комітету при прийнятті рішення такий аргумент, який прозвучав з вуст мого колеги, що давайте не будемо віддавати місцеву громаду на відкуп, я так розумію, місцевим органам самоврядування. Тоді логіка підказує, що за таким підходом ви будете приймати рішення за будь-яку місцеву раду і будете приймати рішення. Мені здається, що давайте чітко визначимося: народ обрав Київську міську раду і доручив нам займатися в межах наших компетенцій і повноважень тим, чим нам передбачено займатися. Ми киян чуємо, у нас проекти рішень розглядаються. От після того, як ми приймемо по них своє законне легітимне рішення, ви зможете дати цьому політичну оцінку.
Тому я ще раз прошу членів комітету прийняти зважене рішення. Ми не проти відновлення і розвитку місцевого самоврядування, ми просимо вас дайте нам хедлайн, розуміння, яка буде адміністративно-територіальна реформа в Україні в принципі і тоді ми будемо розуміти, як нам далі розвивати місто Київ з точки зору управління.
А зараз, будь ласка, одне прохання. Не заважайте нам займатися реформами в місті Києві. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Юрійович.
Я бачу багато рук. Першим руку підняв Юрій Левченко, будь ласка.
Єдине, що, в мене велике прохання, пробачте, щоб у нас не було знову такої…
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я суто по фактажу. Я не перебивав, я запитав по процедурі, не перебивав, тепер просто відповім.
Дивіться. По-перше… Ну, у мене, я ж кажу, у мене так склалося…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрію, у нас просто величезний закон ще один, я би вас просив…
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я розумію, я спробую за три хвилини це зробити.
По-перше, так склалося, що я був депутатом Київради нещодавно, відповідно я можу, на мою думку, правдиво і по фактожу відповісти на деякі моменти.
Щодо того, що робоча група була створена, і щодо того, що проходять круглі столи з червня щодо відновлення районних рад.
По-перше, ну, Олексій Юрійович знає, що я намагаюсь завжди прямо казати свою думку то якщо що, прошу перепросити. Але я з ним особисто не погоджувався щодо того, що Київрада має право затягувати винесення проекту рішення на голосування на підставі того, що відправляється воно на доопрацювання, що створюються круглі столи і так далі. І сказав, що це порушує регламент Київської міської ради, що таким чином можна затягнути будь-який процес, на що Олексій Юрійович мені сказав: "подавайте на мене в суд", ну, це отакий був момент. Тобто я кажу, що я вважаю, що ця ідея проводити круглі столи є затягуванням процесу.
Я особисто був на такому круглому столі в Шевченківському районі, був особисто, і можу відповідально заявити, що із тих 30, ну, може 25 людей, які були на цьому круглому столі, ну, десь відсотків 60 – це не звичайні громадяни, а пригодовані тією чи іншою політичною силою, тим чи іншим депутатом так звані активісти ОСНів і так далі, які ходять завжди на тіж самі круглі столи, ходять на тіж самі зустрічі з депутатами, розносять, до речі, пайки по під'їздах на певних виборах і так далі. Тому мати якусь довіру до цих круглих столів, перепрошую, я не вважаю за можливе.
По-друге, щодо порядку від уряду. Яким чином, я не розумію, яким чином уряд, виконавчий орган, має розробляти для представницького органу порядок утворення районних рад. Ну, мені здається це, перепрошую, просто, ну, м'яко кажучи, абсурдно. І, до речі, я це перший раз чую, що за півроку обговорення цього питання на кожній сесії Київради постійно ми вимагали його винести, завжди звучала інша аргументація. Про порядок я перший раз почув, аргументація звучала про круглі столи, а тепер з'явилося якесь питання про порядок.
Тепер щодо Конституції і рішення Конституційного Суду. Я би хотів почути, про які саме рішення йшла мова, тому що, наприклад, є рішення від 2001 року Конституційного Суду, яке я от один абзац просто зачитаю.
"Відповідно до частини другою статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування вмістах Києві та Севастополі визначаються окремим законами. Статус міста Києва визначається Законом "Про столицю України, місто-герой Київ", яким питання організації, (уважно) яким питання організації управління районами в місті віднесено до компетенції Київської міської ради".
А тепер продовжує рішення Конституційного Суду. "Наведене надає підстави – Конституційного Суду, там я – дійти висновку, що поняття "організація управління районами в місті Києві" за змістом відповідає та за винятком повноважень приймати рішення щодо не утворення районних у місті Києві рад". Це пряме рішення Конституційного Суду від 2001 року. Тому посилання на те, що Конституційний Суд або Конституція України забороняє Верховній Раді приймати таке рішення, м'яко кажучи, теж є некоректні. Це щодо це…
І останній момент я хотів би, щоб скоротити свій виступ. Останні два моменти. Щодо скорочення кількості депутатів, була маніпуляція, що ми кажемо скорочувати, а одночасно збільшуємо. Мова ішла про те, що скорочуємо в кожній окремій раді, так, сумарно депутатів вийде більше, але в кожній окремій раді їх буде менше.
І останнє. Коли ми говоримо про те, що народ обрав демократично обрану Київраду і вона має право приймати таке рішення, то, знаєте, можливо це моя суб'єктивна оцінка, але я детально вивчав поведінку, виступ кандидатів в депутати Київської міської ради від партії "УДАР", які відбувались 25 травня, я вивчав програм партії "УДАР", яка балотувалась.
І знаєте, що вам скажу, переважно… ну відсотків так, напевно, 90 тих виступів депутатів, які балотувались, вони тоді всім місцевим громадам казали, що вони відновлять районні ради. Тільки чомусь, і вони на цьому, зокрема, обралися, а потрапивши в Київську міську раду, вони про це передумали.
Тому теж говорити про те, що дали демократичним обраним людям щось там робити, тому знаєте, давайте тоді, вони відповідають за свої слова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Альона Шкрум.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Альона Шкрум, потім ви отримаєте слово.
ШКРУМ А.І. У мене теж до вас просто будуть запитання, пане, тому можливо, ви одразу відповісте.
Ну фактично, дійсно от, що до того, що ви сказали… Щодо того, що ви сказали про європейський досвід. Ну якраз я б хотіла вас поінформувати і всіх членів комітету, і присутніх про те, що Рада Європи у своїх рекомендаціях від 2013 року, а саме, від 20 лютого 2013 року дуже серйозно наголосила на необхідності відновлення районних рад у місті Києві, і це якраз і є, і європейський досвід, і їх позиція.
До того ж це також позиція Науково-експертного управління, якщо ви подивитесь їх висновки до кожного законопроекту поданого сьогодні, то вони дуже чітко підкреслюють, що вони підтримують позицію відновлення районних рад. І це теж не просто, ну така собі організація, як ви кажете про міста України, тут це просто… ну це теж не просто така собі не зрозуміла організація, вони мають певний досвід і вони, я так розумію, мають і юридичні оцінки, які вони можуть тут… про які вони тут говорять.
По-друге, щодо конституційності і не конституційності. Ну якраз є досить багато рішень Конституційного Суду, я не полінилася, принесла деякі з них, роздрукувала, я не хочу, ну тут їх цитувати, але при необхідності можу це зробити, як вже зробив пан Левченко. І якраз стаття 140, вона робить виключення, вона говорить, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами. Тому ми, як Верховна Рада можемо в законі передбачити створення районних рад. І я дуже рада від вас, пане секретар Київради, чути, що ви за відновлення або за створення цих районних рад. І я думаю, що те, що ви говорите, щоб ми вам не заважали, так ми якраз не хочемо вам заважати.
Я пропоную від імені комітету запросити вас і як секретаря Київради, і пана Кличка, і всіх інших депутатів Київради до якраз цієї робочої групи, яку ми пропонуємо зараз створити, де ми будемо обговорювати всі наші законопроекти. І ми обов'язково вислухаємо вас, і ми напрацюємо прекрасний один законопроект, прекрасний механізм, прекрасні повноваження і я думаю, що ми вас можемо до цього запросити і залучити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Олена Іванівна. Ви знаєте, мені це нагадує… Ми зараз будемо підводити риску. Мені це нагадує старий радянський фільм, коли він казав: " Кто нам мешает, тот нам поможет".
Будь ласка, Київрада.
_______________. З вашого дозволу, шановний головуючий, я зразу відповім на репліку чи питання колеги, а потім попрошу Олександра Бродського. Ми дуже швидко.
По-перше, я прошу все ж таки, якщо цитуємо рішення Конституційного Суду, робити це відповідно до тексту. В тексті сказано наступне. Стаття 140 організація управління …….… міститься в частині 5 і в статті 140 Конституції в системному зв'язку із статтями 142, 143. Треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом, приймати рішення щодо матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районних містах утворення чи не утворення в місті районних рад, та в разі їх утворення, визнання обсягу і меж повноваження районних рад далі по тексту. Це, по-перше.
По-друге, стосовно Європейської хартії стаття 3, я так само собі дозволю її процитувати раз уже іде посилання. Я не говорю про досвід. Ще раз, ми абсолютно співпадаємо з позицією Ради Європи. Але ми говоримо про те, що це є прироготива міста Києва в особі представницького органу єдиного, який створений відповідно з законами і Конституцією - Київська міська рада.
І друге питання щодо звернень до Кабінету Міністрів я передам, будь ласка, Олександру Бродському.
БРОДСЬКИЙ О. Бродський Олександр, голова відповідної комісії. Шановний головуючий, члени комітету, напевно, відповім спочатку Юрію Левченку, що вам заважає утворити районні в місті Києві ради. Ось хочу виправити Олексія Юрійовича, ми тільки на найближчій сесії звернемося до Кабінету Міністрів. Але я як голова комісії вже звернувся. Коротко, відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" про зміни щодо Закону України про внесення змін до Закону про столицю 2010 року було доручено у місячний строк внести механізм утворення районних в місті Києві рад Кабінету Міністрів. Що не було зроблено. І, що ми як місцевий орган самоврядування просимо вас зробити, вплинути на відповідно Кабінет Міністрів і розробити цей механізм утворення, щоб вони відповідно до доручення Верховної Ради України це зробили. Більше нам на сьогоднішній день нічого не заважає.
Тепер, по суті, це відповідь до Юрія Левченко. Тепер, по суті, по питанню не деталізуючи кожне кожний проект. Коли Юрій Левченко говорив, що заговорюють питання і ці круглі столи, він мав на увазі мене, тому що з перших днів, коли почала працювати Київрада, в нас стало це питання щодо утворення районних рад і жоден з членів комісії не мав чіткої позиції. Ми зібрали один загальний міський круглий стіл, де були присутні і народні депутати, на якому ми не знайшли консенсусу іншого виходу, як іти до територіальних громад і питати у них щодо ефективного управління районами в місті Києві, ми іншого виходу не знайшли.
Тут присутній, на то момент голова Печерського району, Геннадій Кривоший і тут той же Юрій Левченко. Третина депутатів Київради приймали участь у цих круглих столах. Жоден з депутатів не висловився щодо недоцільності утворення районних в місті Києві рад. Як сказав, повністю підписуюсь під словами Юрія Левченка, десь 90-95 процентів громади висловлюються за те, щоб утворити районні в місті Києві ради.
Тому от зараз, представляючи один орган самоорганізації населення, орган Київради, у нас дещо різні ще погляди, там, з Олексієм Юрійовичем, але зараз є чітка позиція моя, як голови комісії, що подібні районні ради необхідно утворювати. Але на сьогоднішній день я не розумію чим, крім того, що ви звернетесь до Кабінету Міністрів з виконанням їхніх зобов'язань, чим ви ще можете нам допомогти.
Я боюся того, що якщо ви зараз будете нам, так сказати, допомагати і це викличе зворотню реакцію у депутатського корпусу. Я зараз працюю з депутатами над тим, щоб ми найближчим часом винесли на сесію Київради це питання і я думаю, що вам, як мінімум, треба почекати, ну, це буде на найближчих сесіях, як проголосує Київрада, а потім вже приймати рішення щодо вашого хірургічного вмешательства до нашої роботи.
Тому на питання, чи потрібні Києву районні ради, я, провівши десять столів і чітко розуміючі зараз… Юрій ………., от зараз я чітко розумію позицію громад, територіальних громад районів. На той момент я не розумів. Зараз зареєстрований мій проект рішення, в якому я чітко декларую, що Києву потрібні районні ради. І, якщо ми будемо чекати реформ, у нас в жовтні наступні вибори, а вибори до районних рад ми маємо проголосити за півроку, тому часу обмаль. І тому, я вважаю, що не потрібно чекати будь-яких територіальних реформ, а вже запроваджувати і давати старт…
Дуже багато активних людей в громадах. І якщо ми зараз цих людей, їх потенціал, не задіємо, то ми отримаємо… Вони все одно реалізують його у позаконституційний спосіб. Ми отримаємо протести. І тому позиція громад Києва і, як мінімум, третини депутатів Київради підтримати проект рішення про утворення районних рад.
Але ще раз наголошую, дайте нам спочатку зробити спробу утворити їх самостійно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего. Я думаю, що ми коротко дамо право на репліку Олександру Третьякову. Але коротко, Олександр Юрійович, я вас дуже прошу. Бо ми вже чесно кажучи достатньо довго…
ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Первое. Заложены ли деньги в бюджете Киева на проведение выборов осенью в районную раду?
______________. Заложены под залог. Да.
ТРЕТЬЯКОВ О.Ю. Ну, вот я хочу понять. Учитываете ли вы это? От этого я могу понять искренность того, хотите ли вы действительно проведения выборов в Киеве. Это реплика.
Теперь по сути. Если вы готовы провести выборы, мы готовы все отозвать свои законопроекты. Я могу сказать о своих коллегах. У нас задача не провести свои законопроекты, наша задача, знаете, демократия – это не самая лучшая, что есть, но ничего лучшего в мире не придумано. Мы категорично против того, чтобы в Киеве была узурпация власти. Нас только одно беспокоит.
Поэтому еще раз говорю, если вы их проводите, вопросов нет. Наша основная задача, как народных депутатов то чтобы вы их провели. Если вам нужна помощь и некий Премьер-министр Арсений Петрович Яценюк блокирует демократию в городе Киеве, значит, мы обратимся к народу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Юрійович. Я щиро вдячний, що комітет виявився площадкою для дискусії між київськими мажоритарниками і Київською міською радою.
_______________. ...відповісти на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну насправді, дивіться, шановні колеги, от я ще раз, ви зможете поспілкуватися один з одним, відповісти на запитання за межами комітету. Ми зараз обговорюємо чотири законопроекти. До речі, була слушна пропозиція Олександра Юрійовича, я її використаю, підсумовуючи результат.
У нас пан Бублик хотів буквально декілька слів, і Олексій Олексійович Гончаренко декілька слів, і ми на цьому підводимо підсумок дискусії.
БУБЛИК Ю.В. Головна мета, яка переслідувалася комітетом у розгляді цих чотирьох питань, по великому рахунку, пане голово, досягнута. Так? Ми вирішили з'ясувати, чи потрібні районні в місті ради, в місті Києві ради. Немов би жодного виступу, жодного заперечення те, що ради не потрібні, тут, в цьому залі, не прозвучали. Так? Тоді це остаточна позиція і всього комітету, і тут присутніх, і представників Київської міської ради, що ради у місті Києві потрібні. Так. Не обговорюється це вже питання, це веж істина.
Ідемо далі. На сьогодні ми бачимо, що київська громада позбавлена права на місцеве самоврядування. Тому що та міська рада, яка обрана, вона наскільки віддалена від того виборця, що виборець, по великому рахунку, розірваний зв'язок із депутатом, якого обирає, і з міською радою. Це моя… моє переконання.
Щодо врегулювання цієї проблеми і відродження чи створення, чи як би його не назвати, районних в місті Києві рад, то це прерогатива Верховної Ради України. Це чітко пише Конституція. І Верховна Рада України повинна повернути цю норму до Закону України про статус міста-героя Києва.
Тому маю таку пропозицію. Авторів законопроектів запросити в найближчий час, можливо, запросити ще депутатів мажоритарників від Києва і напрацювати спільний законопроект, який буде підтриманий комітетом і внесений до сесійної зали, і повернуті ради. Тому що по великому рахунку… Один, так. По великому рахунку, якщо сподіватися, що у нас найближчим часом пройде адміністративно-територіальна реформа, пройде децентралізація, буде ухвалена нова Конституція, це ми можемо чекати довго. Добре, якщо воно це станеться отак бігом, але маю такі сподівання, що воно може і не статися, а ми матимемо чудовий законопроект, за яким восени люди підуть на вибори і сформують районні ради в місті Києві. Моя думка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович.
Олексій Олексійович Гончаренко. Теж, сподіваюсь, коротенько.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Очень коротко, еще короче. Во-первых, Одесса очень любит Киев и мало того, что любит, еще в уважает как город, в котором Магдебургское право получил на 300 лет раньше, чем Одесса была основана. И поэтому, мне кажется, что вот задача, которую ставите вы, уважаемые коллеги народные депутаты, вынесшие законопроекты, она не вызывает ни у кого сомнений. Способ, которым вы хотите ее решит, у меня вызывает сомнения. Это неправильно, что мы как Верховная Рада обяжем орган местного самоуправления что-то сделать. Если мы пойдем по этому пути, то завтра можно, говоря о том, что этого хотят жители, 80…, мы можем начать обязывать все что угодно делать: запускать троллейбусы, не запускать, где должна идти линия, как нужно чистить улицы. Это неправильно, моя точка зрения.
Поэтому я вам предлагаю, может быть, как выход, вместе с вами я готов с удовольствием поработать, давайте как можно скорее внесем проект Закона о местном референдуме, быстро пройдем его, примем. И когда громада проголосует за это, тогда это будет правильно. Я, еще раз, заканчиваю свою мысль, нельзя правильные вещи делать неправильным способом.
И одно короткое слово. Вообще как-то странно о депутатах районных советов потенциальных говорят, такое ощущение, что они должны оказывать админуслуги. Они не должны оказывать админуслуги, это вообще совершенно разные вещи. Спасибо коллеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.
Там згадували Кабмін декілька разів. Коротка репліка, я вас благаю.
________________. Я вибачаюся. Я скажу, як колишній працівник комітету секретаріату, який ще 5, 6, 7, 8 років тому якраз і брав участь в робочих групах про оці районні в містах ради і який вів робочу групу по Києву.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От ми знайшли винного, все.
_______________. Значить, перше, коротенько, бо прозвучали ваші запитання, а не були відповіді юридичні.
Значить, перша проблема, яку треба цій робочій групі вирішити, – це те, що у статті 142 Конституції є "власність територіальних громад районів у містах". Якраз оте, що ви ставили питання, коли є районна рада і коли є міська рада, є дві територіальні громади, які треба розділити. І, власне, ми у Законі про Київ розділяли ці повноваження для того, щоб вирішити цю проблему.
Друге. Значить, прозвучало, що Верховна Рада не має права, читаю рішення Конституційного суду від 13 липня 2001 року номер 11, Справу про адміністративно-територіальний устрій: "Київська міська рада не наділена повноваженнями приймати рішення щодо неутворення районних в місті рад"… Це до попереднього закону, тобто як Верховна Рада прийме закон, так воно і буде. Тобто трактують закони, що такий, чи такий, чи такий – це питання Верховної, вона в праві це вирішити, тобто це друге питання.
І слідуюче. Робоча група, мені здається, що всі дійшли до того, що повинна бути робоча група, прислухатися до Головного науково-експертного управління: поки не буде розділено повноважень між районом і містом – це завжди буде конфлікт. Конфлікти, який ніколи не буде, прийде один голова і буде ліквідовувати раду, другий прийде, і це недопустимо. В інших містах може бути, а для столиці, як сказав Олег Романович з самого початку – це недопустимо. Повинні бути вирішені, щоб не було сміття як у нас було на Банковій півроку, чи сніг не прибирався. Через те, це повинна Верховна Рада це врегулювати Законом і вирішити ці питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, я вам щиро вдячний.
Підсумовуючи дискусію гарячу, яка тривала впродовж декількох годин, я можу зазначити, що лунала насправді єдина пропозиція. І я щиро вдячний авторам законопроектів, які приборкуючи власні, в тому числі політичні амбіції, готові відмовитись від авторства, або об'єднати свої зусилля для того, щоб створити єдиний, якісний законопроект. Щоби я запропонував? Я би запропонував наступне: на базі комітету створити робочу групу.
На віміну від Київради, ми тут ……… швидко. Створити робочу групу, до якої запросити всіх авторів всіх законопроектів, раз. Друге. Запросити представників Київської міської ради, два, щоб вони були присутніми і мали можливість висловити свою позицію. І результатом цієї робочої групи має бути єдиний законопроект, погоджений всіма авторами, щоб ми не отримали ситуацію в залі, коли ми розірвемо голоси і не проголосує жоден.
А відтак, я б запропонував, оскільки цим питанням Юрій Васильович Бублик займався, я б запропонував, щоб він від комітету очолив цю робочу групу, у нього це вже друга буде робоча група, але він звикша людина, провести засідання якомога швидше. Якщо домовимося одразу, то одразу, якщо треба буде якийсь невеличкий, я підкреслюю, час, таким чином, щоб ми на наступне або на через наступне засідання комітету вже мали узгоджений текст між всіма народними депутатами так, щоб ми його одразу розглянули і мали можливість рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні.
Чи є у членів комітету зауваження до такої пропозиції?
_______________. Немає.
_______________. Є пропозиція, щоб в цій групі взяли участь учасники всіх фракцій, по великому рахунку, щоб це було консолідоване рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, обов'язково автори всіх законопроектів, раз, це практично велика кількість. Друге, представники Київської міської ради, два. Всі, хто хоче, у нас завжди відкриті робочі групи, хто хоче приєднатися, будь-який депутат може приєднатися, кожен представник фракції може проінформувати і ми це швидко зробимо.
Хто за таке рішення, створити робочу групу, вийти з єдиним законопроектом, який зареєструвати на заміну всіх чотирьох, і внести його, як тільки він буде готовий, на засідання комітету, прошу голосувати.
Хто – "за"? Дякую. Ми – "за". Ми за когось не голосуємо, у нас достатньо людей по кворуму. Хто "проти"? Немає. Хто утримався? Немає. Рішення прийнято по питаннях шостому, сьомому, восьмому і дев'ятому.
_______________. Пане голово, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Прохання. Я вас дуже прошу, можете до вашого рішення, будь ласка, додати строки?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я ж сказав, що ми на наступне або, максимум, на позанаступне засідання комітету винесли готовий законопроект.
_______________. …двох тижнів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Плюс-мінус. Так. Два тижні не звучало, давайте себе не обмежувати, але, максимум, позанаступний, так, так, абсолютно.
Шановні колеги! У нас залишилося два питання. Одне коротеньке, яке стосується законопроекту (1611). Це те питання, яке я вніс до порядку денного з голосу. Це питання про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях. Є склад комісії, є повноваження комісії, ми не перший комітет, наше рішення абсолютно друге і редакційне. Я не бачу жодних проблем рекомендувати Верховній Раді створити таку тимчасову слідчу комісію і визначити це … спеціальну, пробачте, комісію і визначити це як рішення комітету. Чи немає заперечень принципових у членів комітету?
Тоді прошу за це рішення проголосувати, хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Хто утримався? Олексій Олексійович Гончаренко утримався. Рішення прийнято.
Шановні колеги, у нас залишилося одне питання, вже 11 питання, порядку денного – про проект Закону України про засади державної регіональної політики. Насправді, ми можемо зробити таким чином, у нас є дві можливості. Якщо пам'ятаєте там трошки більше 60 поправок, це у нас забере півтори, максимум… Дивіться, або розглядаємо зараз до упору, або розглядаємо завтра о 14.15.
(Загальна дискусія)
14.15, перерва. Перерва, так.
(Загальна дискусія)
Ще раз, шановні колеги…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Колеги, може спробуємо. Якщо 20 хвилин вкладемося…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не вкладемося. Яка кількість поправок?
ГОНЧАРЕНКО О.О. 58.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте будемо реалістами, 58 поправок ми не пройдемо за… Ні, ні, почекайте, ми не будемо так працювати. Ми проголосуємо, на жаль, кожну поправку.
ГОНЧАРЕНКО О.О. А читати не потрібно. Може просто оголошувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги! Давайте не будемо вже перетворювати в зовсім. Моя пропозиція зробити перерву в засіданні комітту до завтра до 14 години 15 хвилин. У нас буде одне єдине питання…
_______________. Почнемо з цього питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А воно одне єдине. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Хто – "за"? Дякую. Хто – проти? Немає. Хто утримався? Немає.
На цьому сьогоднішню частину засідання комітету оголошую закритою. До завтра до 14.15. Дякую.